Туркул Антон Васильович

В еміграції А. Туркул видавець та редактор журналу «Доброволець», з 1935 р.. організатор і глава Російського Національного Союзу участників війни, в 1945 р. начальник управління формування частин РОА і командир добровольчої бригади в Австрії. Післе 1945 р. в Німеччині, голова Комитету російських неповерненців. Помер 20 серпня 1957 г. в Мюнхені.
***
Дроздовці, дрозди — назва військових частин Добровольчої армії (пізніше Збройних сил Півдня Россії та Російської Армії), отримавших іменне шефство одного из основоположників Белого руху на Півдні Россії — генерал-майора М. Г. Дроздовського. Спершу дроздовцями називали бійців Першої Окремої бригади Російських добровольців, яка зробила 26 лютого 1918 — 24 квітня 1918 р. 1200-верстний перехід под командуванням тоді ще пілковника М. Г. Дроздовского.

Фрагмент із книги А. Туркула "Дроздовці у вогні":

"...Ми прогавили цілий бронепоїзд. Зате на нашу сторожову охорону, обидва мости, що зайняли, перед Сумами, наїхав в ту ніч, мало не зі всім штабом, командир батальйону червоних курсантів. Він з дзвоном котив на трійці. Наш вартовий окликнув: - Стій! Хто йде? "Комбат", не зовсім тверезий, відповів лайкою. На міст висипав караул, трійку оточили. "Комбат", як і я, удосвіта, довго протирав очі: ніяк не вірив, що на мосту білі. Там повинні були стояти сумські червоні курсанти. Вранці червоні курсанти досить слабо відбивали нашу атаку. Ми обійшли Суми на підводах, ударили з підвод на червоний полк, що підходив, і Суми були узяті. Батальйон переночував в місті. Туди стягнувся 2-й полк.
Мій батальйон знову перейшов в наступ. Ми зайняли станцію Ворожбу, село Іскрівщину.
Біля села Терни ,6-го вересня, червоні прорвали фронт лівіше за нас. Наш загін з кавалерією зупинив прорив. У загоні був перший батальйон, дивізіон 2-го гусарського Ізюмського полку, взвод 1-ої батареї під командою капітана Гульовіча і одна гаубиця. Ударом в тил ми захопили село, обоз, полонених і під Чемоданівкою знищили загін червоної кінноти. Я отримав наказ наступати на Севськ...",