Реус Ніна Петрівна

Чому ви смієтеся? - запитала, витираючи сльози.
- Мені здається, - не міг стримати сміху чоловік, - ви та сама дівчина, що на екзамені читала монолог Чацького.
Ніна знала, що на екзамен треба готувати якийсь монолог, і прочитала той, який першим спав на думку. Вона так захопилася декламацією, що надто пізно помітила дивне реагування екзаменаторів. Ті ледве стримували сміх.
А головне несподівано продовжив:
- В інституті є ще кінофакультет. Чи не хочеш стати кіноактрисою? Ніна Реус завжди з теплотою і вдячністю говорить про режисера Володимира Терентійовича Денисенка, який так круто повернув її долю. Він був її художнім керівником курсу, а потім і першим режисером, який відкрив дівчині шлях у професію кіно, запропонувавши молодій актрисі ролі у своїх фільмах. Її мрія сбулася.
Після закінчення навчання Ніну Реус зараховують до Київської студії художніх фільмів ім.О.Довженка. Тут вона виконує чимало ролей.

Глядачі запам’ятали нашу землячку в стрічках ”Совість” (1969), “Важкий колос” (1970). А далі пішли - екстравагантна, весела вчителька з дитячої музичної комедії “Я більше не буду”, Шурочка з телевізійної стрічки “Важкі повороти” (1975), Варвара в “Там вдали, за рекой” (1976). З’явився ряд серйозних ролей. Це Олена з багатосерійної стрічки режисера Григорія Кохана “Народжена революцією” (1974-1977), де її героїня разом з чоловіком обрала нелегку професію працівника міліції. Це дівчинка-партизанка з кіноепопеї Т.Левчука“Дума про Ковпака”, це дружина Муратова з фільму одеського кінорежисера В.Костроменка “Квартет Гварнері”. Ще були фільми “Олеся” (1970), “Дачна поїздка сержанта Цибулі” (1979), “Стрибок” (1985). Та завжди кіноактриса НінаРеус пам’ятає свої перші ролі в кінострічках “За твою долю”, “Поцілунок Чаліти”.

Взагалі ж у творчому доробку нашої землячки зйомки у близько тридцяти фільмах, добре відомих радянському глядачеві.

Матеріали з публікаціїй Краснопільської районної газети "Перемога"

Дослідження - краєзнавець Л. Д. Дідоренко.