Монастир Святого Герарда

В Україні є багато церков, чудотворних чи відпустових місць, посвячених Пречистій Діві Марії. До них люди ходять прощею з далеких сторін, щоб у стіп Матері Божої просити розради йпомочі в життєвих журбах і нещастях. Відпустові місця - це Небесні Криниці у яких можна зачерпнути живу воду Божої благодаті.

Про одну таку Небесну Криницю Божих ласк, дарованих за посередництвом Матері Божої, сьогодні в Україні майже невідомо, хоча в недалекому минулому біля неї юрбилися тисячі паломників, щоби зачерпнути благодатної води на чудотворному місці в Кохавино. За радянської влади це невеличке село у Жидачівському районі Львівської області приєднане до сусіднього села Гніздичів. У той спосіб комуністична влада хотіла цілковито знищити славу Матері Божої, прославленої в Кохавинській чудотворній іконі.

Історія Кохавини розпочинається від появи у ХVІІ ст. чудотворної ікони. У парафіяльному щоденнику Кохавинської церкви з 1927-1931 років на 1-2 сторінці читаємо наступне: "Ця ікона намальована на дубовій дошці, гарно обробленій, один лікоть ширини та один і три четвертих ліктя довжини (56/82 см).. На іконі зображена Пречиста Діва Марія, яка тримає на лівій руці Дитятко Ісуса, внизу напис латинською мовою "O MATER DEI ELECTA ESTO NOBIS VIA RECTA” ("О Мати Божа, вибрана, Ти є нашою прямою дорогою ”). Ікона від прадавніх часів знаходилася при дорозі, яка проходила з м. Жидачева до м. Руди, на старому дуплавому дубі в кохавинському лісочку, біля заїзду. Ця гарна ікона, як також чудове місце, привертали увагу подорожуючих та навколишніх мешканців; хто тільки проходив повз це місце, зупиняючись, заносив молитву чи коротке побожне зітхання, прославляючи Царицю Неба, дивлячись на Її образ та просячи Її заступництва на дальшу подорож.І Господь Бог за молитвами Пресвятої Богородиці не одного подорожнього на цьому місці вислуховував і в труднощах потішав. На жаль, невідомо, хто намалював ікону і встановив її на тому місці”.