Костел кармелітів

Більшівцівський костел – одна із найвизначніших пам’яток пізньобарокової архітектури ХVІІІ ст. Його величавий силует разом із монастирем кармелітів творить своєрідний орієнтир у навколишній панорамі. Історія костелу тісно пов’язана з іменем коронного гетьмана М. Казановського – власника Більшівців від 1617 р. Він, власне, і став фундатором будівництва дерев’яного костелу та монастиря у 1625 р.
Під час війни 1655 р. костел та будівлі монастиря були зруйновані й запустіли. Фундатором відбудови нової святині став державний діяч Гондорф. Проте йому не вистачило коштів і тільки 1717 р. полковник Я. Галецький розпочав будівництво мурованого костелу. Після смерті полковника 1720 р. справу продовжила його вдова Тереза з Кашніцьких.

Пізніше будівництво та декорування храму відбувалось на пожертви князів Яблоновських. Поряд з костелом відбудовували і келії монастиря. З ініціативи наступного власника Більшівців, останнього з роду Яблоновських – князя А. Барнаби, було виготовлено вівтарі та розписано фресками внутрішні стіни костелу. 15 серпня 1777 р. храм освятив Львівський архієпископ К. Цешковський як храм Благовіщення.

Без сумніву, костел Благовіщення в Більшівцях – це одна з найкрасивіших пам’яток сакрального мистецтва Галичини ХVІІІ ст., що збереглася донині. на основі науково-проектної документації, яку розробили спеціалісти Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» 2002 ро­ку, розпочато реставрацію костелу і монастирсько­го комплексу при ньому.

Монастир кармелітів тривічкових збудовано у першій половині ХVІІ ст. на високому пагорбі. Через деякий час його разом з костелом обвели мурованими цегляними стінами. Висота стін місцями досягала двох метрів, а ширина – близько метра. Від монастиря залишився тільки західний корпус келій, східці з підпірними стінами та західна в’їзна споруда. Монастир був сполучений з костелом двома ворітьми: західними і східними. Західні ворота, які розміщені між корпусом келій та костелом, є своєрідною в’їзною спорудою – це ворота-проїзд в одноповерхову сторожку (другий поверх втрачено). Тепер західний корпус келій монастиря – це двоповерхова цегляна споруда, прямокутна в плані, розташована з південного боку костелу на віддалі близько десяти метрів.
У ХІХ ст. монастир кармелітів у Більшівцях був одним із найбільших у Галичині. Про це свідчать документи, які зберігалися в його архіві до початку Першої світової війни. За описом 1788 р., архів налічував 701 том найрізноманітніших матеріалів. Перед початком війни частину документів таємно вивезли до Бернардинського костелу у Львові. Решту документів після закриття храму передали Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Монахи-кармеліти видавали книги, малювали ікони, опікувалися хворими та школою, при монастирі існував притулок для вбогих. До Першої світової війни конвент у Більшівцях був центром римокатолицької парохії. А сьогодні ця пам’ятка архітектури – німий свідок життя та діяльності ченців-кармелітів.