Приватний театр Монте 1881 р.

Першим театром в Миколаєві був приватний театр міщанина Івана Міллера, відкритий ним 1840 року, за порадою власника трупи російських акторів Дмитра Русинова. Розташовувався він на розі нинішніх вулиць Нікольської та Московської.

У 1856 році Дмитро Русинов відкриває власний театр, який нічим не відрізнявся від театру Міллера. Ті ж дерев'яні сходи, вузькі коридори, залізні печі, необладнана сцена, погана акустика. У миколаївців він відразу ж отримав назву “караван-сараю”.

Проте спеціалізована будівля театру була зведена лише 1881 року на розі вулиць Рождественської (нині Лягіна) і Адміральської.

Підприємець К. І. Монте збудував власний театр на 1310 глядачів. Тоді театр мав 350 крісел партеру і амфітеатру, 36 лож бенуара і бельетажу, галерею. Меблі для театру виписали з Відня. Керував будівництвом автор проекту інженер Т.К. Брусницький.

Театр побудований у стилі псевдоренесансу, ефектно прикрашений різними архітектурними прийомами: лоджією по фасаду на Адміральській вулиці, навісом біля входу і аттиком над ним, балюстрадою по кромці даху з вазами, встановленими на тумбах. Вікна і нині обрамлені напівколонами, а в нішах встановлені скульптури античних муз. Стіни оброблені рустом. Будівлю доповнюв невеликий дворик типу курдонера, обрамлений з боку вулиці гратами. Побудоване в перехідний період від еклектики до модерну, будівля театру ввібрала в себе багато елементів модерну. Звисаюча лоджія справа – явно більш пізня прибудова в стилі модерну. 1882 року зроблений навіс біля входу.

У 1894 році театр придбав купець Я. Я. Шеффер. Новий власник 1898 року перебудував його. Було збільшено залу, обладнана нова сцена та збудоване нове фойє.

Під час голоду 1921-1922 рр. обладнання, меблі розікрали, і від театру залишилися тільки стіни. Приміщення хотіли знести, але, через нестачу коштів, цього не зробили. 1926 року театр було відбудовано.

У 1922 році в Луганську був заснований пересувний драматичний колектив “Шахтарка Донбасу”, а восени 1934 року він переїхав у Миколаїв, в будівлю театру, для постійної роботи, і 1 грудня 1934 року відбулася перша прем’єра театру – вистава “Оптимістична трагедія”, з якої почалася славна історія Російського театру.

Під час Великої Вітчизняної війни театр було евакуйовано на Урал, а будинок театру згорів і 1946 року був відбудований полоненими німцями. Будівля була не тільки відбудована, але й значно удосконалена. До неї біля входу прибудували шестиколонний портик з важким фронтоном на рівні даху, змонтована нова сцена з обертовим кругом, переобладнана закулісна частина, з’явився третій ярус лож.

Майже 60 років театр прожив без змін. І ось 2005 року він почав нове життя. Це був третій етап відродження і реконструкції приміщення театру. З’явилася по суті абсолютно нова будівля. Тільки силует колишній. Будівникам довелося розгадувати секрети своїх попередників з позаминулого століття, щоб не нашкодити оновленому повністю храму мистецтва. Нинішнє оновлене лице театру вражає дбайливо збереженим оздобленням, сучасними будівельними матеріалами, які чудово вписалися в колорит цієї старовинної будівлі.