Могила гетьманів

На цьому місці майже 250 років знаходилася велика братська «Могила гетьманців», де було поховано близько 900 козаків-мазепинців, страчених протягом 25 листопада (6 грудня) - 26 грудня 1708 р. (6 січня 1709 р.) в центрі міста Лебедина, на майдані коло церкви Преображіння Господнього. У цей час в Лебедині знаходилася ставка московського царя Петра І. Водночас тут князь О. Д. Меншиков чинив слідство і суд над прихильниками гетьмана І. С. Мазепи. Тортури були різними: колесування, четвертування, саджання на палю. Найлегшим вважалося повішення та відтинання голови. Смерті передували канчуки, батоги та розпечене залізо, яким повільно водили по тілу. Хто не зізнавався у зраді, того страчували. Страчених козаків поховали за межами міста поблизу нинішнього Мироносицького кладовища. Петром І на місці поховань було заборонено ставити хреста та наказано вивозити сюди дохлу худобу. Пізніше місце поховання страчених козаків назвали Гетьманським кладовищем, а лебединські козаки насипали в пам’ять полеглих побратимів високу могилу – більше 20 метрів у довжину і ширину та 4 метри у висоту. Козацьку могилу доглядали лебединці, правили тут панахиди, саджали квіти. У дореволюційний час на могилі були хрест і огорожа. Могила проіснувала до 1957 р., а потім була зруйнована у зв’язку з подальшою забудовою вул. Пограничної. У час новітнього українського відродження Сумське козацтво, просвітяни і місцеві краєзнавці відшукали місце кладовища гетьманців і насипали могилу вдруге, поставили на ній хрест. 14 серпня 1993 р. священики Сум і Лебедина освятили її та відслужили панахиду по полеглих захисниках державності і волі України. Нині щороку в День Українського Козацтва 14 жовтня тут відбуваються мітинги і служаться панахиди священиками Української Православної Церкви Київського Патріархату.