Виконавча служба: Порядок стягнення аліментів

Згідно Ст. 74. Порядок стягнення аліментів 1. Порядок стягнення аліментів визначається законом. 2. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника. 3. Розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України ( 2947-14 ). У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України ( 2947-14 ). 4. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках. 5. У разі виїзду особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, на постійне місце проживання до іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів за рішенням суду проводиться на день виїзду за весь період до досягнення дитиною повноліття. 6. З осіб, які працюють за контрактом на території іноземних держав і одержують заробітну плату (доходи) тільки за кордоном, аліменти стягуються в порядку та розмірах, передбачених законом. 7. У разі стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови державного виконавця. При цьому розмір аліментів у разі їх стягнення у частці від заробітку (доходу) не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України ( 2947-14 ). У разі якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. 8. Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, у разі відсутності заборгованості із сплати аліментів адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична особа - підприємець, які проводили відрахування, повертають постанову державного виконавця про стягнення аліментів органу державної виконавчої служби з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу утриманих сум аліментів. У разі якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, роз'яснює йому права, встановлені частиною першою статті 87 цього Закону, та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. 9. Спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. 10. За наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. Способи виконання обов'язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183,184 СК. Дана стаття деталізує, що конкретна частка заробітку (доходу) матері, батька (платника аліментів), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у кожному конкретному випадку визначається лише судом. Суд може присудити одній дитині аліменти у будь-якій частці, наприклад, 1/5; 1/10; 1/20; 2/20 від заробітку (доходу) з врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК. За таких законодавчих правил нині предметом доказування у справі про стягнення аліментів є розмір частки, вимогу про стягнення якого ставить позивач. Вказані норми законодавства спрямовані на забезпечення надійного захисту права дітей на утримання їх батьками. Зокрема, передбачено, що у випадку стягнення аліментів на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, якою встановлено визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно абзацу четвертого пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 Сімейного кодексу України. Якщо один або обидва з батьків ухиляються від виконання цього обов'язку, кошти на утримання дитини (аліменти) стягуються за рішенням суду. У випадку ухилення від добровільного виконання боржником рішення суду про стягнення аліментів, його примусове виконання покладається на органи державної виконавчої служби (далі - ДВС) за місцем проживання або роботи боржника. Порядок стягнення аліментів органами ДВС визначається Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон), та Інструцією про проведення виконавчих дій (далі - Інструкція) та рядом інших нормативно правових актів. Час, з якого присуджуються аліменти: Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Вік дитини, яка отримує аліменти: Аліменти сплачуються до досягнення дитиною повноліття. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. Щоб продовжувати отримувати аліменти після досягнення дитиною повноліття, якщо вона навчається, потрібно звернутися з відповідною позовною заявою до суду. Право на звернення до суду також має сама дитина, яка навчається. Зміна розміру аліментів. Одержувачка аліментів має право на збільшення їх розміру в разі погіршення свого матеріального стану, зміни сімейного стану, погіршення свого здоров'я чи здоров'я дитини. Варто зазначити, що таке ж право на зменшення розміру аліментів має і їх платник у тих же випадках. Зміна розміру аліментів здійснюється за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів. Можливість припинення сплати аліментів. Якщо платник аліментів має у своїй власності будинок, квартиру, земельну ділянку, чи інше нерухоме майно, то за згодою з одержувачкою вони можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно. Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Для укладення такого договору потрібен дозвіл органу опіки і піклування. Якщо дитина досягла 14 років, вона бере участь в укладенні цього договору. На майно, набуте за таким договором, не може бути звернене стягнення. II. Відкриття виконавчого провадження При надходженні виконавчого документа, який відповідає вимогам статті 18 Закону, до територіального органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (місцем роботи, проживання боржника) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до ст. 22 Закону рішення про стягнення аліментів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. При відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом про стягнення аліментів, строк для добровільного виконання не встановлюється, виконавчий збір не стягується. Стягнення аліментів за виконавчими документами за минулий час провадиться в межах трирічного терміну, що передував пред'явленню виконавчого документа до виконання. Якщо за виконавчим документом, пред'явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного терміну та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти. Документи виконавчого провадження повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, тому згідно вимог Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня після її винесення надсилаються стягувачу та боржнику разом із супровідними листами. У відповідності до вимог статті 28 Закону Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів (у тому числі про стягнення аліментів). III. Порядок здійснення виконавчого провадження про стягнення аліментів За виконавчими документами про стягнення аліментів, державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у 5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (направлення виклику, вимоги, попередження, направлення виконавчого документа за місцем роботи боржника та інші виконавчі дії). Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен роз'яснити платнику аліментів порядок їх сплати та зобов'язати його надавати достовірні відомості про місце роботи, місце проживання, їх зміну, відомості про інші доходи та майно (в разі наявності заборгованості), а також про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, та попередити про притягнення до кримінальної відповідальності у разі ухилення від сплати аліментів відповідно до ст. ст. 164, 165 КК України. При примусовому виконанні рішень про стягнення аліментів в першу чергу проводиться стягнення з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника згідно ст.67 Закону. Відповідно до ст. ст. 68, 69, 71 та 72 Закону відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії чи стипендії громадян проводить адміністрація підприємства (установи, організації) на підставі надісланих їм державним виконавцем постанови про звернення стягнення на доходи боржника. Державний виконавець надсилає постанову про звернення стягнення на доходи боржника, в якій зазначає дату, з якої проводити утримання аліментів, розмір відрахувань із заробітної плати боржника, розмір заборгованості по аліментам (в разі наявності), найменування та адресу стягувача. Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків. Перерахування аліментів стягувачеві проводиться за рахунок боржника. Адміністрація підприємства, установи, організації тощо на підставі письмової заяви платника аліментів або постанови про звернення стягнення на доходи боржника зобов'язана щомісяця утримувати аліменти із заробітної плати, пенсії, стипендії і інших сум і перераховувати не пізніше ніж у 3-денний термін з дня виплати заробітної плати, пенсії, стипендії, інших сум особі, зазначеній в заяві чи виконавчому листі. Загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати п'ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. При цьому, статтею 70 Закону передбачено, що це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків. Одночасно з цим слід звернути увагу на те, що відрахування з пенсій проводиться на підставі виконавчих документів відповідно до статті 90 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З пенсії боржника може бути відраховано не більше 50 процентів її розміру. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. N 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, діте'Й, батьків, інших осіб» та ст. ст. 69-72 Закону, утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботцю, так і за роботою за сумісництвом. Якщо боржник одержує декілька видів доходів, аліменти з працівника утримуються з усіх видів його заробітку і додаткових винагород як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. У такому випадку державний виконавець надсилає постанови про звернення стягнення на доходи боржника до відповідних підприємств. Після закінчення передбаченого законом строку для стягнення аліментів, або якщо боржник змінить місце роботи чи навчання, власник підприємства (установи, організації) або уповноважений ним орган, який провадив стягнення, направляють державному виконавцю звіт про здійснення відрахувань не пізніше як у 3-денний строк державному виконавцеві з відміткою щодо утриманих сум аліментів та повного їх перерахування стягувачу. У разі, якщо утримані суми аліментів стягувачу не перераховані, державний виконавець письмово повідомляє стягувача про розмір заборгованості та роз'яснює йому право звернутися відповідно до Закону з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана була провадити стягнення коштів з боржника. При цьому стягувач звільняється від сплати державного мита. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних, посадових осіб підприємства (установи, організації") може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої ст. 90 Закону. Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам. Державний виконавець, при визначенні мінімального розміру аліментів, який має бути сплачений боржником у відповідному місяці, повинен використовувати у розрахунку суму в розмірі не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суму прожиткового мінімуму на відповідний рік на одну особу в розрахунку на місяць встановлено відповідними Законами України «Про державний бюджет України на ___рік». IV. Нарахування заборгованості по аліментах Порядок стягнення заборгованості визначається згідно Закону України "Про виконавче провадження". У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати або інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд стягнення звертається на майно боржника. В цьому випадку примусове стягнення здійснюється державним виконавцем за місцем проживання боржника. За виконавчим листом суду примусове стягнення відбувається в першу чергу на грошові кошти боржника та інші цінності. Якщо у боржника немає грошових коштів, то звернення стягнення відбувається також на належне боржникові інше рухоме або нерухоме майно. В разі, якщо боржник не сплачує аліменти у визначений в рішенні строк, державний виконавець зобов'язаний нарахувати заборгованість по аліментах та письмово повідомити про її розмір стягувача і боржника. Заборгованість нараховується: - в разі несвоєчасної та неповної сплати аліментів в порядку та розмірах, визначених виконавчим документом; - за минулий час, до пред'явлення виконавчого листа, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання; - за весь час, за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, якщо аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном. Заборгованість по аліментах, які присуджені у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості (міста, району). При визначенні суми заборгованості державний виконавець також зобов'язаний враховувати встановлений статтею 182 Сімейного кодексу України мінімум суми аліментів на одну дитину в місяць. Заборгованість по аліментах, які присуджені у твердій грошовій сумі визначається виходячи із суми визначеної в рішенні. Державним виконавцем не нараховуються такі види заборгованості по аліментах, як неустойка (пеня) та індексація. Дані види відшкодувань за несвоєчасну сплату аліментів визначаються судом, за заявою стягувача аліментів згідно ст. ст. 184, 196 Сімейного кодексу України. Розмір заборгованості по аліментах обчислюється державним виконавцем, а у разі виникнення спору за заявою заінтересованої особи - судом. Відстрочити або розстрочити сплату заборгованості по аліментах та звільнити платника аліментів від сплати заборгованості можна лише на підставі рішення суду. V. Підстави певних випадків зупинення виконавчих проваджень про стягнення аліментів У разі смерті стягувача державний виконавець зобов'язаний повідомити орган опіки та піклування для встановлення опіки або піклування над дитиною, та звернутись до суду з поданням про заміну вибулої сторони правонаступником (ст.378 ЦПК України), виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до Закону. Суд у десятиденний строк розглядає подання з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Одним із випадків обов'язкового зупинення виконавчого провадження є призначення дитині тимчасової державної допомоги. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189. Відповідно до пункту 6 даного Порядку одним з документів, на підставі яких призначається та виплачується тимчасова державна допомога дітям є довідка державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати. Під ухиленням від сплати аліментів слід розуміти як пряму відмову від сплати встановлених рішенням суду аліментів, так і різні дії (бездіяльність) особи, яка повинна їх сплачувати, спрямовані на повне чи часткове ухилення від їх сплати: неповідомлення державного виконавця про зміну місця роботи чи проживання, приховування видів заробітку (доходів), які згідно з постановою КМУ від 26.02.1993 №146 «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів» підлягають облікові при відрахуванні аліментів і з яких вони повинні утримуватись, звільнення з роботи чи інші дії, що свідчать про наміри особи повністю чи частково ухилитись від сплати аліментів. Таким чином, у разі наявності у діях (бездіяльності) боржника ознак ухилення від сплати аліментів, внаслідок чого неможливо виконати рішення про стягнення аліментів, державний виконавець видає стягувачу відповідну довідку для Подання до органу праці та соціального захисту населення для оформлення тимчасової державної допомоги дитині. Для врегулювання питання надання таких довідок за єдиною формою, спільним листом Міністерства юстиції України від 18.04.2008 року № 25-32/365 та Міністерства праці та соціальної політики України від 18 квітня 2008 року № 249/0/15-08/5 встановлена форма таких довідок. Так, для призначення допомоги одержувач подає: у разі присудження аліментів у частці від доходу - довідку про неотримання аліментів, у разі присудження аліментів у твердій грошовій сумі - довідку про розмір фактично сплачених аліментів. У довідках відображаються дані за останні шість місяців, що передують місяцю звернення за допомогою. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на державного виконавця та начальника відповідного територіального органу ДВС. VI. Притягнення боржників по аліментах до відповідальності У випадку, коли батьки злісно ухиляються від виконання аліментного обов'язку, до них застосовується кримінальна відповідальність. Так, згідно зі статтею 164 Кримінального кодексу України за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів, на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, карається штрафом, або громадськими роботами або виправними роботами, або обмеженням волі. Підставами для притягнення до відповідальності боржника є невиконання ним законних вимог державного виконавця, ухилення від сплати аліментів та інші дії боржника, які порушують вимоги чинного законодавства. За порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та невиконання законних вимог державного виконавця, а саме неповідомлення боржником про зміну місця роботи, місця проживання, за ненадання відомостей про свої доходи та майно, за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця, на винних осіб за постановою начальника органу державної виконавчої служби, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів цоходів громадян у порядку, передбаченому статтею 88 Закону, якщо ці дії не мають ззнак злочину. У разі наявності ознак злочину передбачених ст.164 (ухилення від сплати іліментів на утримання дітей), ст.165 (ухилення від сплати коштів на утримання «працездатних батьків) Кримінального кодексу України, а саме відмови від сплати ліментів, систематичної несплати аліментів, приховуванням свого дійсного аробітку, неповідомленням місця роботи, його зміни або зміни місця проживання з іетою ухилення від утримань за виконавчим документом та вчинення інших дій, державний виконавець складає акт (додаток 5 Інструкції") про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності. Правоохоронні органи за результатами розгляду подань державних иконавців в порядку статті 97 КПК України не пізніше триденного строку приймають одне з таких рішень: 1) щодо порушення кримінальної справи; 2) щодо відмови в порушенні кримінальної справи; 3) щодо направлення подання за належністю. У випадку необхідності проведення перевірки по поданню державного іконавця, така перевірка проводиться правоохоронним органом в строк не більше 10 днів. В разі безпідставної відмови правоохоронним органом в порушенні іимінальної справи щодо боржника, який ухиляється від сплати аліментів, державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів щодо оскарження такої відмови у встановленому законом порядку.