Протидія самогубствам: На що варто звернути увагу?

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Ліна Костенко
10 вересня, відзначається Всесвітній день запобігання самогубствам. Цю дату обрала Всесвітня організація охорони здоров'я спільно з Міжнародною асоціацією із запобігання самогубств. Суїциди є однією з найпоширених причин смертей серед підлітків, та й в дорослих вони забирають життя. В нашому суспільстві ця тема табуйована, чимало людей не розголошують справжню причину смерті своїх рідних. А невдалі спроби самогубств, якщо людина після них не звернулась до лікарні, взагалі проходять повз статистику.
Днями психологиня-волонтерка Ірина Гаряжа провела профілактично-просвітницьку бесіду для підоблікових Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області присвячену Всесвітньому дню запобігання самогубствам.
Метою якого є запобігання вчинення самогубству, формування довіри до психологів та працівників пробації.
Було роз’яснено, що самогубство – навмисне самоушкодження зі смертельним фіналом. Ключовими чинниками, що призводять до самогубства, вважають психологічні. У структурі суїцидальної поведінки виокремлюють внутрішню (психічну) форму: думки, уявлення, задуми про суїцид, емоційні переживання, наміри; та зовнішню (дієву) форму: суїцидальні спроби і завершені суїциди. Самогубство поділяється на три основні групи: справжнє, демонстративне й приховане.
Істинне самогубство – це правдиве бажання вмерти. Не буває спонтанним, хоча інколи вигля­дає досить несподіваним. Такому суїциду завжди передують пригнічений настрій, депресивний стан або просто думки про завершення життя. Причому оточення цього стану може і не зауважувати. Іншою особливістю істинного суїциду є розмірковування та переживання про сенс життя.
Демонстративне самогубство не пов’язане із бажанням вмерти, а є способом звернути увагу на свої проблеми, покликати на допомогу, вести діалог. Це може бути і спроба своєрідного шантажу. Смертельний результат у такому випадку є наслідком фатальної випадковості.
Приховане самогубство – це вид суїцидальної поведінки, що не відповідає її буквальному визначенню, але з тією ж спрямованістю і результатом. Це дії, що супроводжуються високою ймовірністю смерті. Більшою мірою це поведінка, націлена на ризик, на гру зі смертю, ніж на завершення життя. Це й ризикова не керування автомобілем, і захоплення екстремальними видами спорту або небезпечним бізнесом, і добровільні поїздки в гарячі точки, і вживання сильних наркотиків, самоізоляція.
До чинників суїцидальної поведінки можна віднести:
• Депресивні розлади і деякі типи психічних розладів.
• Алкоголізм та інші види зловживань наркотичними речовинами.
• Суїцидне мислення, емоції, відповідні релігійні переконання.
• Попередні спроби самогубства.
• Летальні методи.
• Ізоляція, життя в самотності, втрата підтримки.
• Безвихідь, когнітивна ригідність.
• Похилий вік, біла раса, чоловіча стать.
• Моделювання, самогубство в сім’ї, спадковість.
• Економічні проблеми чи проблеми на роботі; певні професії.
• Проблеми в сім’ї; сімейна патологія.
• Стрес і стресові чинники.
• Гнів, агресія, роздратованість.
• Фізична хвороба.
Отже, суїцидальна поведінка не є виключно медичною чи психологічною проблемою. Причини такого складного феномену як суїцид включають у себе соціальні, економічні, психологічні, культурні, релігійні і медичні фактори ризику. Профілактика суїцидальних дій є комплексним завданням, виконання якого можливе за ефективної взаємодії різних прошарків суспільства, має бути забезпечено комплексним підходом та виробленням конкретної превентивної стратегії.