Завжди чомусь на обличчях «200-х» усмішка – боєць Наталя Назар

23 травня 2015 00:59 | Рудне, Львівська область

Львів – Наталя Назар рятувала майданівців і одразу ж без вагань змінила викладацьку роботу у Львівському медичному коледжі на працю військової медичної сестри. Вона служить в окремій медичній роті Національної гвардії імені Миколи Пирогова. Жінка дає фору чоловікам, а вони її поважають і шанують.

Разом зі своїми побратимами Наталя Назар приїхала до дітей у свою рідну школу у Рудне. Дітлахи вітали їх як українських героїв. Це настільки розчулило військових медиків, що вони ледь стримували сльози. Дітлахи подарували свої малюнки і листи з дуже щирими словами. Малюночки поповнять колекцію Наталі у її машині швидкої допомоги. Жінка зізналась, що вони тішать око. «Я тішусь, сідаю в машину і отримую енергію. Хлопчик інвалід намалював таку гарну картину, тут Богородиця і посередині серце зі словом «Україна». Нам дуже дорога ця робота».

Наталя разом із колегами побувала у справжньому пеклі на Донбасі. Медсестра вивозила поранених із Донецького аеропорту в Артемівськ. Кожна хвилина була дорога, бо від неї залежало життя. Рятувала поранених у Дебальцеві просто у машині швидкої. Вона часто сама за кермом швидкої. А номер на машині «Манюня».

«Коли ми приїхали у Водяне, а це недалеко від аеропорту, вчитись треба було всьому – слухатись, бігати, надавати допомогу. Ми перевозили поранених у лікарню, працювали разом із медиками Збройних сил. По рації передають, що везуть поранених, а ми вже готуємось, щоб швидко рятувати. А ось, коли виходили з Дебальцева, то безпосередньо надавали допомогу в машині і довозили в Артемівськ. В Аеропорту був свій медпункт. Ми були постійно під обстрілом», – розповідає вона.

У Водяному, каже, небезпека була щодня, у Дебальцевому – завжди. Рятувала молитва. Коли виїжджали на бойове завдання, кожен молився, щоб доїхати, надати допомогу і повернутись.

А вдома хвилюються рідні Наталії – чоловік і двоє дітей, які подорослішали за час, допоки мама на війні. Донечка Настуня називає маму героєм. «Як ми дзвонимо, кричимо, що її любимо, щоб підтримати маму. А коли мама їде, я плачу, що ми без неї не зможемо. Але я розумію, що моя мама герой, стараємось з братом допомогти і татові».

Досвід війни

На таких як Наталя і її побратими насправді тримається армія. Наталі личить форма і служба. Каже, що отримала величезний досвід і побачила, якою великою є різниця у роботі медсестри у стаціонарі і на війні. У майбутньому цей здобутий досвід передаватиме своїм студентам. Те, що поїхала у зону бойових дій, пояснює дуже просто. «Це все таки поклик душі. Недарма у нас тече українська кров. У мене двоє дітей, я боюсь, що ворог може прийти сюди, його треба зупинити там», – зауважує вона.

Хоч Наталя Назар не вважає себе сильною жінкою, але колеги характеризують її як людину відчайдушну.

Все задача і вперед. Вона знає, що треба діяти і все, треба дивитись, щоб кудись не залізла.

Ми приїхали, а вона каже, ми погано з’їздили, бо не стріляли. Можете собі лише уявити… Ні, це треба просто бачити.

Я з нею вивозив поранених з аеропорту. Кажу, може, повернемось, але вона ні – нас чекають, треба рятувати.

Тих, кого не вдається врятувати, проводжає одним словом «шкода». Таких вона і її колеги побачили чимало. Рука медика є останнім потиском для військових, які на фронті відходять у вічний світ.

«Завжди на їхніх обличчях, дуже гарних і світлих є посмішка, у «200-х». Значить він щасливий, що вмер, захищаючи свою родину, країну. Хіба це війна? Це винищення української нації. Кращі і молоді там. Шкода молодих, бо у них попереду могло бути усе життя. Пам’ятаю чоловіка, який так не хотів вмирати, казав, що у нього 4 дітей. Його рани були несумісні з життям. Я йому говорила і говорила, що все буде добре, що побачить своїх дітей. Я так його запам’ятала», – згадує медсестра Наталя Назар.

При тім вона ніколи не плаче, як би їй важко не було. Бо тоді втрачається контроль над собою і можна виконати не досконало свою роботу. А від цього залежить порятунок іншої людини. Лише на війні можна зрозуміти ціну людського життя. Там все просто, кажуть побратими Наталі, там чорне і біле, там добро і зло.

Вже на днях Наталія Назара знову сяде за кермо «Манюні» і поїде в Артемівськ рятувати життя. Вона так хоче, щоб швидше війна закінчилась.

Автор: UkrWebMaster@rferl.org (Галина Терещук)
23.05.2015 00:59
Останні новини «Суспільство» найближчих населених пунктів
eyJxbyI6ImFyamYiLCJxbmduIjpbIjIxMzI2MyIsIjE3MzI0MCIsIjE2OTMxOCIsIjE2NzcyNiIsIjE1NTExMCIsIjE5MzcxIiwiOTYxIiwiMTU5MzM0IiwiMTY3MjUiLCIzNDUxNiIsIjE4MTQ5IiwiMTQ0MzU0IiwiOTM2IiwiMTU5MzU1IiwiMTU4MDg2IiwiMjA2OTAzIiwiMjA5MzAxIiwiMTAwMzkiLCI1ODE4IiwiMjQwNDQ0IiwiMjIzNTkyIiwiMjE5Mzg1IiwiMjE4NTE5IiwiMjE1NzAzIiwiMjAxODMzIiwiMjM2MTkzIiwiMjMwNjczIiwiMjMwMTE3IiwiMjMwMTE2IiwiMjI4NzQwIiwiMjIyNzU1IiwiMjIyMDUwIiwiMjE2MDQxIiwiMjE1OTYzIiwiMjE1NDUxIiwiMjMxOTIwIiwiMjI3MzMzIiwiMjE1NDkxIiwiMjAzNTM4IiwiMjA3MDI2IiwiMjA2ODk2IiwiMTc0ODM0IiwiMTcyNTM0IiwiMTU3Mzg4IiwiMjEyMjc4IiwiMjA1OTczIiwiMTkwNjIwIiwiMTg1MTUzIiwiMTQ0MTQyIiwiMTQxODQ3IiwiMTI3MzU1IiwiMTU5MjMyIiwiMTU4NTIyIiwiMTYwNTc5IiwiMTU5MzQ0IiwiMTU3MzQwIiwiMTA4NDU4IiwiMjI1NDYiLCIyMzQyNjIiLCIyMTY0MjQiLCIyMzY1NDAiLCIyMzY1MzkiLCIyMzQ0ODYiLCIyMzI1MjUiLCIyMzE4NzYiLCIyMzExMDgiLCIyMzA5OTciLCIyMzAzMTUiLCIyMjk3MDgiLCIyMjkwMDEiLCIyNDAzNTkiLCIyMzkyMjYiLCIyMzc5MjQiLCIyMzc3NTkiLCIyMzU2MTgiLCIyMzUzNzciLCIyMzQ2NTEiLCIyMzM5OTAiLCIyMzI2MzgiLCIyMzI1NTAiLCIyMzk5MjAiLCIyMzM2MDUiLCIyMjM5MDQiLCIxOTMwNzgiLCIyMzg4MDIiLCIyMjg0MDciLCIyMjgzODEiLCIyMjgxMTIiLCIyMTU0MDMiLCIyMTEzNjEiLCIyMTA2NTEiLCIyMDE0MzciLCIxNTYyNzIiLCIxMzUzNjciLCIyMjM5MDkiLCIxMjg5NjciLCIxMjY5ODUiLCIyMDI2NjgiLCIyNDA3MiIsIjI0MDg4NiIsIjIzMTg3MCIsIjIyOTA3OCIsIjIyMzY3OSIsIjIxOTM5NyIsIjIwNjY2MCIsIjIwMzMwNyIsIjE5OTAwOCIsIjE5NDMyNiIsIjE5MTExMCIsIjIzMTU4NiIsIjIwNDE3NSIsIjIwMzQ1OSIsIjIwMjU1MSIsIjIwMTQyMyIsIjIwMDE2NyIsIjE5OTcyNCIsIjE5ODQ4NiIsIjE5NzIzMSIsIjE5NDcyMCIsIjIzMTU4MSIsIjIxOTE3NyIsIjIxMTk1NiIsIjIxMTk1NSIsIjIwNjIxNiIsIjIwNTIyMCIsIjIwMjkxNyIsIjIwMTYxOCIsIjE5NzkxMSIsIjE5NTY1NiIsIjIzNzkxNSIsIjIzNjE4OSIsIjIyOTIyOSIsIjIxNjY2NCIsIjIxMTAwMSIsIjE5Njk2OSIsIjE5NTk5MiIsIjE5MzEzMiIsIjE4NjE2MSIsIjE4MzAwNCIsIjIzMzE0OCIsIjIwMjU1MiIsIjE5NjIzMiIsIjE5MzcwNSIsIjE2ODE1NSIsIjIyODc3MSIsIjIyMTU0NCIsIjIxOTg4NyIsIjIxOTM5NiIsIjIxNzg5NyIsIjIxNjc2OCIsIjIxNTA3NCIsIjIxMjg3MiIsIjIxMjc0NiIsIjIxMjc0NSIsIjE1OTEzOCIsIjEzMDU1MyIsIjUzMTUyIiwiMjM4MDEzIiwiMjI4MTU0IiwiMjE5MzA1IiwiMjA2MjQyIiwiMjAwMTMzIiwiMTk4Nzk1IiwiMTk0MTE2IiwiMTkwNjc1IiwiMTc5NTAyIiwiMTc0NzM3IiwiODA2MjAiLCIyMTkzMDAiLCIyNTgiLCIyMjgxNjEiLCIxOTU5OTAiLCIyMzkwMzQiLCIyMzc5MjUiLCIyMzU3NjUiLCIyMzE5MzAiLCIyMzE5MjkiLCIyMzE3ODkiLCIyMTkxNzkiLCIyMDY2MzgiLCIyMDM5OTUiLCIxOTk2MjYiLCIyMTkxOTUiLCIyMzc5OTIiLCIyMTA0OTMiLCIyMDcyMTciLCIyMDYwOTQiLCIyMDQzNTAiLCIyMDA2ODciLCIxOTQyMjciLCIxOTI2OTIiLCIxOTA5MzEiLCIxODMwNzUiLCI2ODA3MCIsIjI0MDUzMCIsIjE1Nzg3OSIsIjczMDgiLCIyMjk4MDgiLCIyMjk0MjkiLCIyMjkxNjciLCIyMjg5MjQiLCIyMjgzMzEiLCIyMjgwOTAiLCIyMjc0MDAiLCIyMjY5OTkiLCIyMjY2OTAiLCIyMjY2MzkiLCI4NTI0MSIsIjExMTQyIiwiODg2OCIsIjIwNDg0NyIsIjIwNDg0NSIsIjE1OTQ3NiIsIjE1ODA2MiIsIjE1NTk3OCIsIjE0NTExNSIsIjIwNDAxNiIsIjE4OTM2MyIsIjE1NzI0MiIsIjE1Njk2OSIsIjE0MTg4OSIsIjEwNjAzMiIsIjE0MTg1MSIsIjE1ODY2NCIsIjE0MDM2NiIsIjEyMjE1NSIsIjIyMzA2MCIsIjE5NDQ0NiIsIjE2MzIwMyIsIjE2MjU0OSIsIjE1ODMyMyIsIjE1NjQ2NiIsIjE1MjQ1OSIsIjE0MTg3OSIsIjExMDg2MiIsIjEwNDc2NiIsIjIyMzA1OCIsIjIyMTY3OCIsIjIyMTMxMSIsIjIyMDY3NiIsIjIwOTIwMSIsIjE0MjYzNSIsIjEyNDM2NSIsIjEwNjUwMyIsIjEwNDc3MCIsIjIwMjM0MSIsIjE2NDE2MiIsIjE2MDg4MSIsIjE1Nzc0MCIsIjE0MzYzOSIsIjE0MTg1NiIsIjExMDg3NiIsIjI0MTA2NiIsIjI0MDUyMyIsIjI0MDUxOCIsIjI0MDUxNyIsIjI0MDUxNSIsIjI0MDUxNCIsIjI0MDUxMyIsIjIzOTAyMCIsIjIzODkyMiIsIjIzODkyMSIsIjI0MDMwMCIsIjIzODQ0MyIsIjIzNzU1OSIsIjIzNjA3MyIsIjIzMzA3MyIsIjIzMTk1MSIsIjIzMTQ0NCIsIjIzMDQ5OCIsIjIyODk4MyIsIjIyNzk5MiIsIjI0MDk1MSIsIjI0MDk0NSIsIjI0MDg2MSIsIjI0MDg2MCIsIjI0MDc1NiIsIjI0MDc1MCIsIjI0MDcyNSIsIjI0MDYzMyIsIjI0MDYzMiIsIjI0MDYyNCIsIjIxMzIxNyIsIjE2MDM1MiIsIjE0NTExNCIsIjIwNjU1NCIsIjIwNjU1MSIsIjE1NjIxNSIsIjE1NTYwNCIsIjE0MjQ3MSIsIjE0MDMwMCIsIjEyNzg2OCIsIjEwMDQ4OSIsIjIwNjU1MyIsIjE2MzIwMiIsIjExOTkzNyIsIjIwNTg1MiIsIjIwNDAxNSIsIjE2MDgwOSIsIjE0NDY2NiIsIjE0Mzg3MCIsIjEzMDAwNSIsIjEyNzQxNCIsIjExNjgyNSIsIjE2NDMzOCIsIjE2MTc4NyIsIjE1NzE1MCIsIjE1NjY5NyIsIjE1NjQ0OCIsIjE1MzQ4MCIsIjE0NTEwNyIsIjE0MjYzOSIsIjE2Mzg4NCIsIjEzNjExMSIsIjE2MTA3MyIsIjE1ODMwOSIsIjE1MTY1NCIsIjE0MDUwOCIsIjE0MDI2MyIsIjEzOTI1NCIsIjEzNDQzNyIsIjEyOTM2MCIsIjEyNzM2MiIsIjE1NzczMiIsIjEwMDA4MSIsIjE0MDI5OSIsIjExOTk0MyIsIjIwNDg0NiIsIjIwMjk3NiIsIjE1ODczOCIsIjIwMDc5MCIsIjE2Mzg4MyIsIjE2MTE0MiIsIjE1OTIzMyIsIjE1NTk2NiIsIjIzODg3NiIsIjIzNzkxMyIsIjIzMjQ1MyIsIjIzMTkwMiIsIjIzMDMwMSIsIjIyNjA0OCIsIjIyNTE0NSIsIjIyMzc1NyIsIjIyMzU5MSIsIjIyMzQzOCIsIjIzNjU2MSIsIjIzMTkxNyIsIjI0MDk0NCIsIjIzNzkyMiIsIjIzMzA3MiIsIjIzMjUzNCIsIjIzMTE0MyIsIjIzMDQ0NSIsIjIzMDI0NyIsIjIyODg5MCIsIjIyNjkxMiIsIjIyMzQxNyIsIjIyMTkzMSIsIjIxMjc1NyIsIjIxMTM1MSIsIjIxMTI2NCIsIjIxMTExOCIsIjIwOTE0MiIsIjIwODA5NiIsIjIwNjYwMiIsIjIwNTg2NyIsIjIzMzk1NyIsIjEwNTI1NyIsIjEwNTAzMyIsIjEwNDU2MCIsIjEwMzkzNiIsIjEwMzkzNSIsIjEwMzY1NiIsIjEwMzAzMyIsIjEzNDQ5IiwiMjMzOTMxIiwiMjMzOTMwIiwiMjIzODUzIiwiMjIzNDUxIiwiMjIzNDI2IiwiMjIzNDI1IiwiMjIzMjQ2IiwiMjIzMDQxIiwiMjIzMDEzIiwiMjIyNzk5IiwiMjMxNjQzIiwiMjMwOTY0IiwiMjI5MDI2IiwiMjI0MzQ5IiwiMjIyMTA1IiwiMjIwNjgyIiwiMjIwMjM5IiwiMjE3NzI5IiwiMjIxMTg5IiwiMjE5MTYzIiwiMjE1NTExIiwiMjE0NzMwIiwiMjEyNjk3IiwiMjEyNDU5IiwiMjExMjc4IiwiMjEwOTg0IiwiMjEwMDk3IiwiMjA5NTczIiwiMjE5NjY2IiwiMjE5MzMyIiwiMjE5MjE2IiwiMjE4NzQ5IiwiMjE2NjM4IiwiMjE0MDE3IiwiMjA5NTMyIiwiMjA4NDcwIiwiODA2NTciLCI0MzMxMCIsIjczNTU5IiwiMjM5NDgyIiwiMjM5MDkwIiwiMjM5MDgyIiwiMjM4NTkwIiwiMjM4MzQ5IiwiMjM4MzEwIiwiMjM4MzA5IiwiMjM4MzA4IiwiMjM4Mjk5IiwiMjM4Mjk3IiwiMTg5MjU5IiwiMTg5MDU2IiwiMTM0NDY2IiwiMTkwIiwiMTUyIiwiMTg4NzU3IiwiMTY3NDM3IiwiMTY0NDc3IiwiMTUzNDg3IiwiMTQ1MzExIiwiNDMxOTUiLCIyMDQ1NDEiLCIxMTY2NjUiLCI2OTIzNiIsIjk0NDMiLCIxODA5IiwiMjExIiwiMTEyOTc5IiwiMjM3MzAwIiwiMjIxNDg3IiwiMjE1OTA4IiwiMjA4ODU3IiwiMjA2ODQ5IiwiMjA2NzcyIiwiMTg5MTQyIiwiMTk4NTk5IiwiMTk2MTE3IiwiMTkwNjEwIiwiMTg4MTk2IiwiMTg1NTkxIiwiMTY4NDE0IiwiMjMyMjYxIiwiMjIzMjU5IiwiMjI5ODciLCIyMjIzNTkiLCI3MDAzNyIsIjQ3OSIsIjI0MDcwNSIsIjI0MDM2MSIsIjIzOTY0MiIsIjIzODYwNiIsIjIzODMxOCIsIjIzODA3OSIsIjIzODAwMyIsIjIzNjcwNiIsIjIzNjA2MiIsIjIzNTY1MCIsIjI0MDM5NyIsIjIzODQ3NSIsIjIzNjA3NSIsIjIzMjMxOCIsIjIyODcxMSIsIjIyNjIyOCIsIjIyNDI4OCIsIjIyMjk1NCIsIjIxOTg0MCIsIjIxODI1OSIsIjIzOTUxNiIsIjIzNzg0OSIsIjIzNjk1OSIsIjIzNjk1NyIsIjIzNTgwMiIsIjIzMzAwNCIsIjIzMjE4NyIsIjIyOTA3NCIsIjIyODQzNiIsIjIyNzAwMCIsIjIzODQzMiIsIjIzNjM4MyIsIjIzNjA1MiIsIjIzMzkzNyIsIjIzMzI1OSIsIjIzMjA1MiIsIjIzMDg3NiIsIjIzMDg2NSIsIjIyOTk0MiIsIjIyNzIwNyIsIjE5OTAwMyIsIjIzOTIzNSIsIjIzMzcwMSIsIjIzMjg5NSIsIjIzMTY1MCIsIjIyNTQ2MSIsIjIyMTYzMSIsIjIxOTMxNSIsIjIxOTA0OCIsIjIxODA1OSIsIjIxNzI1NiIsIjIxMjQxNCIsIjE4OTQyMCIsIjE4ODA0MCIsIjE4NDEzMyIsIjE4MTc4NCIsIjE3ODc4OSIsIjE3Nzc2NiIsIjE3MjUzOSIsIjE1ODU1OCIsIjE0Nzc2MCIsIjMxMjg0IiwiMjQwMDMxIiwiMjM4Mjg3IiwiMjM1MDUwIiwiMjMzMTExIiwiMjMwOTE1IiwiMjI5MTA4IiwiMjI2MzQ5IiwiMjI0NTUwIiwiMjE5MzE2IiwiMjE3NDE4IiwiMjM5NTk2IiwiMjM4MzE3IiwiMjM2MTEzIiwiMjM1Nzc1IiwiMjMyNTAxIiwiMjMwMjQ4IiwiMjI5NzAyIiwiMjI4MzYwIiwiMjI1ODQ1IiwiMjI1NDY2IiwiMjI1MzM0IiwiMjI0NzA2IiwiMjExMTQ5IiwiMjEwNzMxIiwiMTg4NzE3IiwiMTY1NjA5IiwiMTY0MTc3IiwiMTU5NTg2IiwiMTQ4NDU2IiwiMTQ3NTMzIiwiMjEwNzA0IiwiMTUyMzIxIiwiMTMzMzU0IiwiMjUxOTEiLCIxMzYxOTQiLCIxODk1MDEiLCI4ODk5NSIsIjgxNjkxIiwiMTM2OCIsIjI0MyIsIjY1IiwiMTU2MSIsIjI0MDI0OCIsIjIzODg2OCIsIjIzODg1NyIsIjIzNjMzOSIsIjIzMzU3MCIsIjIzMjI4MiIsIjIzMDE3OCIsIjIyNzY5NyIsIjIxNjgyNiIsIjIxNDA0OCIsIjI0MDIyNSIsIjIzOTU3MiIsIjIzODU2NCIsIjIzODQzMyIsIjIzODMyMyIsIjIzODA3MyIsIjIzNjE3NyIsIjIzNTA5MCIsIjIzNTA4NyIsIjIzNTA2OSIsIjIzOTk5OSIsIjIzOTk5NCIsIjIzODUyMyIsIjIzODUyMCIsIjIzNzU3NyIsIjIzNzU3NiIsIjIzNzE0MiIsIjIzNjQxOCIsIjIzNjQwOSIsIjIzNTczMiIsIjIzOTk4OCIsIjIzODA1NiIsIjIzNTY3NyIsIjIzMzg5OSIsIjIzMTIxMCIsIjIzMDAzOCIsIjIyNzcyMSIsIjIyNTQ3MiIsIjIyNTExMCIsIjIyMjExMyJdfV8jJF9TRUdIKyQkJDc0YTczMmYxMTBlOGY2NWE3YWQ3NWY4MmJhMWYyYThk
більше ▼