Будинок сімейного типу

У Домініканського монастиря, що розмістився у самому центрі Білогір’я багата історія. Його будівництво було розпочате у 1612 році П. Синютою. Довгий час монастир був справжнім центром культурного життя. Та після розквіту прийшла пора занепаду. За радянських часів у приміщенні, де навіть стіни дихають віковічною історією, розміщувався і будинок культури, і редакція районної газети «Життя і слово», і віськкомісаріат, і кіномережа. І ось лише нещодавно культову споруду віддали для римсько-католицької громади, яка дбає не лише про відродження духовності, а й робить свій вклад у соціально-культурний розвиток райцентру.

Будинок сімейного типу – то давня мрія настоятеля римсько-католицької парафії св. Вікентія отця Павла Горая. Цей задум отець Павло виношує на протязі декількох років і разом зі спільнотою робить усе можливе аби нова домівка для дітей найближчим часом відчинила свої двері.

« Хотілося зробити добру справу і створити те, чого найбільше потребує Білогір’я. – розповідає отець Павло про те, як виникла ідея відкрити будинок сімейного типу. - Після консультації зі громапдою, настоятелями та керівництвом району було вирішено, що тут має бути дім для малечі. На території району немає дитбудинку, тому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, потрапляють в виховні заклади, які розташовані за межі району. Ми подумали, що буде правильно аби в райцентрі був будинок сімейного типу. Намагатимемося створити для дітей умови, наближені до тих, які б вони мали, зростаючи в оточені рідних і близьких людей. Хочемо подарувати діткам справжнє дитинство та родинне тепло».

Будинок сімейного типу займає половину приміщення Домініканського монастиря. Тут розмістилися дитячі кімнати, спальні монахинь, які займаються вихованням дітей, ігрова кімната, столова, пральна кімната та сім санвузлів. Отець Павло провів екскурсію приміщенням. З великою теплотою в голосі розповідає про кожну кімнату. Гарно оздоблені стіни в кімнатах кухні та столової, ігрової кімнати, що розмістилася на другому поверсі. «Тут все буде різнобарвне. Аби і життя дітей було кольоровим», – розкриває задум отець Павло. І хоча попереду ще великий шмат роботи, уже зрозуміло - дітям буде тут комфортно. Початок доброї справи покладений. Ремонтні роботи ще тривають, а кімнати поступово укомплектовуються необхідними меблями. Це буде домівка для десятьох дітей різного віку.

А наразі тут уже мешкає четверо вихованців. Отець Павло, настоятель римсько-католицької парафії св. Вікентія, розповідає: « Я думаю дітей, які можуть виховуватися у будинку сімейного типу, на Білогірщині є чимало. Це будуть діти різного віку. До співпраці запросили трьох монахинь бенедиктинок-місіонарок, це сестра Моніка (мати – вихователька), сестри Крістіна та Тереза. Вони опікуються юними мешканцями. Освіту дітки здобуватимуть у місцевих закладах освіти.

Подібні будинки сімейного типу при римсько-католицьких парафіях є в області: у Хмельницькому та Ярмолинцях». Турбота про дітей, позбавлених батьківського піклування, є пріоритетом державної політики. А відкриття у Білогір’ї будинку сімейного типу дозволить малюкам не лише зростати на рідній землі, а й отримати повноцінне дитинство, дасть шанс кожній дитині отримати освіту, житло, і в майбутньому стати гідним громадянином нашої держави