Деокуповані населені пункти залишаються потенційно небезпечними для цивільних громадян

Про роботу піротехнічних підрозділів на деокупованих територіях та місцях ведення активних бойових дій в межах Миколаївської області ми розповідаємо часто. А сьогодні хотілося б поговорити про особливості тих завдань, які щодня виконують сапери ДСНС, ризики та небезпеки, які можуть підстерігати цивільних громадян.Тож, почнемо з того, що після деокупації населених пунктів Баштанського та Миколаївського району, люди хотіли якнайшвидше  повернутись до своїх рідних домівок. Тому, прийнято рішення про формування зведених загонів аби якомога швидше привести в безпечний стан житловий сектор. Місяці кропіткої роботи піротехніків, і сьогодні вже бачимо, що деокуповані території потроху оживають: в селах, де взагалі не залишалось жителів все частіше можна зустріти місцевих, які вже повернулись, у дворах лунає дитячий сміх та гомін людей. І це тішить. Але постає наступна проблема — людям окрім безпеки у власному будинку, потрібно відновити елементарні умови життєдіяльності. Тому сьогодні фахівці ДСНС приділяють велику увагу обстеженню та розмінуванню ліній електропередач, аби бригади електриків змогли подати світло до кожного будинку, запустити котельні тощо. Але проходячи кілометр за кілометром ЛЕПів, наші піротехніки стикаються із тим, що майже усі поля є замінованими. Тут часто зустрічаються протипіхотні міни  встановлені на розтяжки, протитанкові міни, ручні гранати, касетні боєприпаси  тощо. Важливим є те, що майже всі вони знаходяться у режимі бойового взведення та з невстановлених причин до цих пір не взірвались. Такі боєприпаси не підлягають транспортуванню, тож і знешкоджуються на місці виявлення. А у випадках, якщо хтось їх не помітив під “ковдрою” сухостою, яким зазвичай вони вкриті — травмування, а іноді й загибель, уникнути не можливо.  Як приклад, вчора, 16 лютого в одному із населених пунктів Березнегуватської територіальної громади Баштанського району чоловік випасав худобу, не побачив та наступив на вибухонебезпечний предмет, орієнтовно міну-пелюстку. Постраждалий отримав міно-вибухову травму та був госпіталізований до лікувального закладу. Варто зазначити, що розмір даної міни складає всього лише близько 12 см та її забарвлення або сіре або “хакі”, тож і виявити її в полі або на ґрунтовій дорозі вкрай важко.Можна наводити ще багато прикладів того, що обстеження однієї місцевості призводить до виявлення іншої забрудненої території. І така ситуація буде ще досить тривалий час. На повне розмінування усієї держави, в тому числі й Миколаївської області підуть роки, можливо навіть десятки.Підсумовуючи, сказане, хочеться звернутись до усіх громадян. Якщо ви проживаєте у Баштанському або Миколаївському районі — кожна місцевість тут є потенційно небезпечно. Тож і поводити себе слід вкрай обережно. Звертайте увагу на маркування, яке встановлюють піротехніки коли виявляють потенційно забруднену територію, не ходіть туди, де ще не проведено обстеження та розмінування, в жодному разі не підіймайте та не намагайтесь самостійно знешкодити знайдений вибухонебезпечний предмет.  Навчайте правилам мінної безпеки ваших дітей. І як у пісні гурту ТНМК — завжди “Дивись, куди йдеш!”. У разі виявлення будь-якої підозрілої знахідки, телефонуйте на спецлінію 101 або 102. ФОТОАЛЬБОМ