Відмінності КПК 2012 року від КПК 1960 року щодо розгляду повідомлень про кримінальні правопорушення

Згідно до вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин з моменту їх надходження вносяться всі заяви та повідомлення про кримінальне правопорушення. Факт реєстрації заяви чи повідомлення в ЄРДР зобов’язує розпочати досудове розслідування. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Потерпілий та заявник мають право на отримання документу, що засвідчує отримання та реєстрацію їх заяви в ЄРДР. Відмінність норм діючого Кримінального процесуального кодексу України від попереднього КПК України 1960 року в питанні розгляду заяв про злочини, полягає у відсутності в новому КПК України стадії порушення кримінальної справи, коли уповноважений орган приймав одне з 3-х рішень: про відмову в порушенні кримінальної справи, порушення кримінальної справи чи спрямуванню заяви за належністю. За нормами діючого КПК України всі заяви про кримінальне правопорушення одразу вносяться до ЄРДР. В той же час треба зазначити, що не всі заяви, які надходять до прокуратури чи органів внутрішніх справ містять повідомлення про кримінальне правопорушення, такі заяви також обов’язково реєструються в органах, що їх отримали та розглядуються у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян». Позитивним в новому КПК України є те, що одразу після надходження заяви про кримінальне правопорушення і внесення її до ЄРДР за заявою розпочинається кримінальне провадження, в якому слідчий відразу може проводити слідчі дії, призначати судові експертизи. Раніше заява про злочин перевірялась в строк до 10 діб шляхом отримання пояснень, витребування необхідної інформації, копій документів, що значно обмежувало можливості правоохоронних органів щодо встановлення всіх обставин правопорушення на стадії прийняття рішення. Разом з тим, з метою захисту прав і свобод громадян, не упередженого встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, посилена функція прокурорського нагляду за досудовим розслідуванням. Так за новим діючим КПК України прокурор міста – керівник органу прокуратури одночасно з дорученням про початок досудового розслідування, приймає рішення про призначення прокурора прокуратури в конкретному кримінальному провадженні. Прокурор в конкретному кримінальному провадженні здійснюватиме нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідування з його початку і до завершення. У відповідності до ст.36 КПК України 2012 р. прокурор в конкретному кримінальному провадженні має право: починати досудове розслідування, мати повний доступ до матеріалів, що стосуються досудового розслідування, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках – особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, призначати ревізії та перевірки, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ініціювати питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК України, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування, погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання, повідомляти особі про підозру, затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання, та інш. Таким чином, законодавець, надавши заявникові та потерпілому гарантію відкриття кримінального провадження лише на підставі заяви про вчинення кримінального правопорушення, надавши слідчому право відразу після реєстрації заяви до ЄРДР проводити слідчі дії, зобов’язав прокуратуру здійснювати безпосередньо процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Якщо раніше за КПК України 1960 р. слідчий міг самостійно пред’явити особі обвинувачення, обрати запобіжний захід не пов’язаний із взяттям під варту, то за новим КПК України повідомлення особі про підозру складається прокурором чи слідчим за погодженням з прокурором. Статус обвинуваченого за новим КПК України особа набуває лише з моменту передачі обвинувального акту стосовно такої особи до суду. Запобіжні заходи стосовно підозрюваного обирає лише слідчий суддя розглянувши клопотання слідчого органу досудового розслідування, що погоджено з прокурором, або самого прокурора. Вказані зміни спрямовані з одного боку на всебічне гарантування прав громадян, а з іншого боку підвищення ефективності роботи правоохоронних органів щодо розкриття злочинів та розгляду кримінальних проваджень в суді.