Історія міста Новомиргорода

Перша згадка про Новомиргород датується 1740 роком, під назвою Тресяги, як зимовник запорозьких козаків. Біля урочища Тресяги переселенцями з Миргорода було засноване нове поселення - Новий Миргород. Поселення будували козаки полковника Василя Капніста з Миргородського полку. У 1752 році адміністративним центром Нової Сербії стає Новий Миргород з статусом шанця. На чолі військового корпусу Гусарського полку було призначено сербського полковника Івана Хорвата. 1773 року Новомиргороду надали статус міста, а з 1784 року він отримує статус посаду. У 1659 році почала заселятися територія сусіднього Златополя. З 1686 року після підписання Вічного миру між Росією та Польщею, місто під назвою Гуляйполе, увійшло до складу Речі Посполитої. До 1792 року місто було власністю князів Любомирських, а пізніше стає власністю князя Потьомкіна. З 1803 року Новомиргород стає повітовим містом Херсонської губернії, а трохи згодом отримує статус заштатного міста. У 1834 році місто отримало статус військового містечка Бобринецького повіту. У 1836 році в місті розмістилося управління двох округів Новоросійського військового поселення. З 1859 року Новомиргород знову стає заштатним містом. У 1914 році в Новомиргороді побудовано залізницю та зведено залізничний вокзал. 25 березня 1918 року місто зайняли німецько - австрійські війська з військами Центральної Ради. В листопаді 1918 року Директорія отримує владу в Новомиргороді. 10 травня 1919 року місто захоплюють загони отамана Григор'єва, а з серпня у місто входять денікінці. В січні 1920 року в місті встановлено владу Рад. У 1923 році Новомиргород стає районним центром Єлисаветградського округу. 1 серпня 1941 року фашистські війська окупували Новомиргород та Златопіль. 11 березня 1944 року міста звільнили від гітлерівських військ. В 1959 році Новомиргород був об'єднаний з Златополем, та селами Виноградівкою та Катеринівкою. В 1979 році введено в дію шахту "Новомиргородська". 26 липня 2001 року місто внесено до списку історичних населених місць України.