Міська рада:

Адреса: вул.Шевченка,21
Телефон: 2-27-98

Чортків

Область: Тернопільська
Місто: Чортків
Населення: 28855 осіб
Щільність населення: 977 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 48509
Телефонний код: +380 3552
Координати: 49°00'25″ пн. ш. 25°47'25″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 218 м.
Територія: 29.52 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Серет
Рік заснування: 1522 р.


Чортків

Чортків – місто і районний центр Тернопільської області. Щодо назви міста, то існують різні припущення. За однією з версій походження його найменування має давньослов’янське походження і утворилось від імені бога темряви, ночі, зими та холодів – Чорнобога. Інші дослідники вказують, що поселення виникло на місці Чортової долини, назва якої  вживалась ще до виникнення міста. Та найчастіше свої «імена» населені пункти отримували від прізвищ осіб, які їх засновували або тривалий час проживали. Так могло бути і у випадку Чорткова, першим поселенцем якого був якийсь К. Чорний, а магнати Чартківські справді володіли містом. Міські права Чорткову надано 1522 р.

Більшість теперішніх міст Південного Поділля виникли на місці дуже давніх поселень. Береги Серета здавна привертали увагу людей, як зручні місця для поселення. Життя тут існувало вже в період середнього палеоліту. В 1920-х рр. на околиці Чорткова було відкрито поселення епохи трипільської культури.

На місці колишнього хутора Мокляки в давньоруські часи існувало літописне місто Моклеків. Саме його називають «предком» теперішнього Чорткова. Виявлені під час археологічних розкопок речі дали можливість точно локалізувати городище і давній некрополь.

Перша письмова згадка про Чортків датується 1427 р. Тоді це було село   Чартковіце, котре перебувало у власності нащадків роду Копичинських. Вже у 1522 р. Є. Чартковський побудував в селі замок. Тоді ж Чортків було переведено до розряду міст.

За наступних дідичів Чорткова Ґольських замок став мурований, але міцні фортечні мури не завжди лишались надійним захистом при нападі ворогів. Так місто декілька разів потерпало від нападів татар.

Під час Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького Чортків був одним з найбільших осередків активного селянського спротиву. Відомо, що козаки змогли не лише взяти місто під свій контроль, але й декілька днів утримувати Павла  Потоцького у полоні.

Як і все Південне Поділля Чортків в 1672–1683 рр. перебував під контролем Туреччини. У місцевому замку турецький сублаша організував свою резиденцію.

За часів Австро-Угорщини Чортків лишився невеликим містечком на околицях імперії. Працювали лише дрібні виробничі підприємства: цегельня, оліярня, млин, фабрика з виготовлення алкогольних напоїв та підприємство з виготовлення сільсько-господарського інвентаря. Економічний розвиток міста почався з прокладанням залізничної лінії Тернопіль-Станиславів.

Великих втрат Чортків зазнав під час двох світових воєн. В міжвоєнний час в місті базувалися військові частини, а з кінця 20-х був Корпус охорони пограниччя (КОП).

За перших років радянської влади Чортків був свого роду «супутниколм» Тернополя. Оскільки обласний центр був дуже поруйнований, тому ряд обласних установ перебували саме тут. Зараз в Чорткові проживає майже 30 000 осіб, місто значно розширилось в площі за рахунок приєднання сусідніх сіл та хуторів.

Найвідоміша архітектурна пам’ятка Чорткова, його візитівка – замок. Завдяки проведеній в 20-х рр. консервації, твердиня збереглася в досить непоганому стані. Вражає висота його зовнішніх стін – майже 12 метрів. В середині замкових мурів був палац, який також зберігся частково.

Чортків – одне з поодиноких міст не лише в Україні, але й Європі, де збереглися аж дві ратуші. Так звана «стара» ратуша побудована ще в ХІХ ст., її неодноразово використовували при зйомках історичних картин. «Нова» ратуша зведена в міжвоєнний період на зламі 20-30-х рр. Споруда побудована в так званому «брилатовому» стилі.

На увагу заслуговують храми Чорткова: неоґотичний  костел Св. Станіслава, дві синагоги та церкви.

Родом з Чорткова австрійський письменник, перекладач та літературознавець Францоз Карл-Еміль. В рідному місті навчався в школі при кляшторі домініканів, потім довгий час проживав в Черніцях. За професією був юристом. Прозова спадщина письменника в основному висвітлює важке життя селянства Галичини. Як перекладач Карл-Еміль Францоз Еміль відомий завдяки перекладам творчої спадщини Тараса Шевченка. В 2010 р. всю спадщину перекладача було видано в Чернівцях.