Міська рада:

Адреса: вул.Шевченка,67
Телефон: 2-42-90
Факс: 2-42-90
Email: rada_kremenets @ ukr.net

Кременець

Область: Тернопільська
Місто: Кременець
Населення: 21880 осіб
Щільність населення: 1054 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 47000-47009
Телефонний код: +380 3546
Координати: 50°06'04″ пн. ш. 25°44'21″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 329 м.
Територія: 20.76 кв. км.
Рік заснування: 1227 р.
День міста: 20 травня


Кременець

Кременець – одне з найдавніших міст історичної Волині, великий культурний і духовний  осередок України починаючи від княжих часів. Давньоруська назва міста звучала як «Крем‘янець». Теперішня назва – польський варіант, який в силу історичних обставин прижився і увійшов в постійний вжиток. Назва пов’язана з мінералом – кременем, з якого складаються тутешні гори. Кременецькі гори – частина пасма Медоборів, яка тягнеться з Поділля над Смотричем через Південну Волинь до Підкаменя на Галичині.

Час виникнення Кременця, як давнього поселення досі лишається спірним питанням. Є думки, що ще в VIII–IX ст. існувала тут фортеця. Авторитетне польське енциклопедичне видання «Словник географічний Королівства польського» подає першу дату про Кременець 1064 р. Тоді М\укосії Дениски добровільно віддали поселення Болеславу Хороброму.

В українській історіографії першою офіційною датою, пов’язаною з Кременцем вважається 1227 р. На той момент тут точно існував замок, власником якого був Мстислав Удатний.

За Литовських часів містом володіли Юрій Наримунтович, Любарт та інші литовські князі. В  XIV ст. було ґрунтовно перебудовано замок – земельно-дерев’яні фортифікації замінено мурованими укріпленнями.

Важливе значення в розвитку Кременця мало надання місту 1483 р. Магдебурзького права. Це дуже посприяло розвитку торгівлі. Кременець був один з міст Волині, де спостерігався значний приріст єврейського населення. В середині 1600-х рр. їх тут проживало майже 1000 осіб.

Довгі століття Кременецький замок був неприступною твердинею, яка давала захист місту перед нападами ворогів. Багато разів він вистоював під натиском татарських ординців. Під час Національно-визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького козаки Максима Кривоноса 6 тижнів тримали замок в облозі, поки його врешті здобули. Кременецький замок був зруйнований дощенту і більше не відбудовувався. По місту прокотилися єврейські погроми, козаками було винищено майже всіх юдеїв міста.

За часів речі Посполитої Кременець стає значним релігійним центром Волині. Тут діє ряд римо-католицьких кляшторів, також існує декілька греко-католицьких церков.

З входженням Волині в склад Російської Імперії завдяки старанням відомого польського та українського просвітителя Тадеуша Чацького в 1805 р. у Кременці засновано Волинський ліцей. Цей навчальний заклад мав риси університету, володів величезною бібліотекою, в якій були рідкісні видання та цілі особисті і наукові книгозбірні. Бібліотека та інші колекції, інструменти Волинського ліцею стали основою при заснування Київського Університету. Провідні навчальні заклади в Кременці діяли в  пізніші часи – в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.

В  ХІХ-ХХ ст. Кременець був значним промисловим центром Південної Волині. Тут працювала велика сірникова фабрика. Наприкінці ХІХ ст. розроблялися копальні бурого вугілля Кочубея. Це родовище розглядалось, як перспективне, але його потенціал переоцінено. Тим не менше в 1896 р. від Дубна сюди було прокладено гілку. В пізніші часи вітка використовувалась для перевезення пасажирів, товарів та військових потреб. До недавнього часу курсував місцевий потяг. Зараз станція працює як вантажна, вокзал законсервовано, але він готовий в будь-який час відновити пасажирські перевезення.

За часів відновленої Польщі Кременець був повітовим центром, працювали промислові підприємства. З 1939 р. місто перебувало в складі УРСР, було районним центром. За ці часи в місті було збудовано два значні промислові підприємства – цукровий завод та фабрику ватину.

Кременець багатий на історичні пам’ятки. В першу чергу мова йде про замок на горі Бони, від якого вціліла башта та рештки мурів. Із сакральних споруд на увагу заслуговують комплекси василіанського монастиря і кляштору єзуїтів. Міська забудова представлена давніми будівлями та оригінальними «будинками-близнюками». В місті діє меморіальний музей Юліуша Словацького, відкритий у родинному будинку цієї видатної сім’ї.

Серед уродженців Кременця сотні видатних особистостей: Юліуш Словацький, Галина Гордасевич, Юрій Покальчук,  Іцхак Бер-Левінзон та інші.