Селищна рада:

Адреса: вул.Дорошенка, 3
Телефон: 2-16-47
Факс: 2-16-47
Офіційний сайт: http://kozova.ucoz.ua
Email: rada@ko.te.ua

Козова

Область: Тернопільська
Район: Козівський
Селище міського типу: Козова
Населення: 9252 осіб
Щільність населення: 510 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 47600
Телефонний код: +380 3547
Координати: 49°25'59″ пн. ш. 25°10'02″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 351 м.
Територія: 18.15 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Коропець
Рік заснування: 1440 р.


Козова

Козова – селище міського статусу і районний центр Тернопільської області. На околиці селища в давні часи було пасовище для кіз. Швидше за все від цього воно й отримало свою теперішню назву. Козовій в 1650 р. надано міські права, статус с.м.т. має з 1959 р.

Козова належить до давніх поселень Тернопілля. Перша згадка про тоді ще село датується 1440 р., коли воно було власністю Скарбків. Наступними дідичами Козової були Потоцькі, саме ними в XVI ст. було зведено укріплений замок. Попри це великих збитків поселенню завдавали татарські набіги, яких в історичних документах зафіксовано декілька. Саме тому поселення розвивалося повільно і довгий час лишалося пересічним селом на Поділлі.

Окрім татарських набігів для простого селянського люду Козової ще одною великою бідою була панщина. З часом вона лише посилювалася. Саме тому жителі села пристали до повстанчих загонів війська Богдана Хмельницького під час Національно-визвольної боротьби.

Після 1650 р. життя Козови змінилося на краще. Внаслідок козацьких воєн поселення лежало в руїні, а місцеві жителі вже не захотіли коритися пану та сплачувати податки. Зважаючи на ці всі обставини містечко було звільнено від сплати обов’язкових платежів, було дозволено щороку проводити два ярмарки, а щотижня торги. Таким чином з середини XVII ст. Козова почала розвиватися як торгівельний і ремісничий центр. Зважаючи на аграрний характер регіону на тутешніх ярмарках найбільше торгували зерном та худобою.

Свій ремісничо-торгівельний характер Козова зберегла і за австрійських часів. На той момент в ньому вже існувало 4 цехи, а самих ремісників було декілька десятків. В промисловому плані Козова дуже відставала від інших міст і містечок Галичини і Поділля. Наприкінці ХІХ ст. тут працювали лише  ґуральня та млин. Коли в 1897 р. через місто пролягла залізниця, це посприяло появі нових промислових виробництв і фабрик.

Під час Першої світової війни Козова декілька разів переходила від однієї влади під іншу. Це мало негативний наслідок для жителів містечка та його інфраструктури. За польського міжвоєнного періоду тривала відбудова Козови. Тут працювала школа, існували осередки провідних українських та польських культурно-освітніх товариств. Попри певні негаразди і досить низьку оплату праці, слід відмітити, що рівень безробіття в Козовій був досить невеликим.

Здавна Козову населяли окрім українців та поляків також і євреї. Частину юдейського населення міста ще на початку війни гітлерівці вивезли до концтабору в Белзці. Більше 4000 євреїв з Козови і навколишніх міст було розстріляно в 1943 р. в лісі біля Козови.

На основі існуючих ще за Польщі підприємств в Козові з приходом радянської влади було налагоджено випуск різноманітної продукції. Окремі заводи почали споруджуватися в 60-х рр. Тут працював великий цегельний завод, виробництво побутових товарів (меблі, столи для гри в настільний теніс), завод електротехнічної продукції, як філія виробничого об’єднання «Ватра».

В Козовій фактично не збереглося давніх архітектурних пам’яток. Козівський замок був зруйнований ще в давні часи. Пізніші власники для свого проживання побудували в містечку палац. Ця будівля після неодноразових перебудов збереглася до наших часів. Зараз тут розташовується редакція місцевої газети.

Найдавніший існуючий храм селища Церква Успіння Пресвятої Богородиці. Її було побудовано в 1885 р., розписи храму виконав видатний митець Теофіл Копистинський. Зараз церква найбільший храм Козови, до нього належить 3000 парафіян, при храмі діє декілька церковних товариств.

В 1960 р. в Козові біологом М. Поспєловим було засновано дендропарк «Лісова пісня». Зараз тут росте понад 110 видів дерев, кущів і рослин. Дендропарк є базою для проходження практики учнями і студентами Тернопілля.

В Козові народився відомий співак та збирач народного фольклору Крушельницький Антон Амвросійович. Ази музичної освіти йому надав батько, потім потрапив під опіку о. Нижанківським, з яким був пов’язаний довготривалою творчою співпрацею. Сестрами Антона Крушельницького були співачки Соломія та Ганна, а також фолькльористка Емілія.