Міська рада:

Адреса: вул.Б.Хмельницького,13
Телефон: 2-11-86
Факс: 2-17-43

Зборів

Область: Тернопільська
Район: Зборівський
Місто: Зборів
Населення: 7339 осіб
Щільність населення: 1223 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 47204
Телефонний код: +380 3540
Координати: 49°39'36″ пн. ш. 25°08'54″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 343 м.
Територія: 6 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Стрипа
Рік заснування: 1241 р.
Колишня назва: Верхостав > Зборів


Зборів – одне з найдавніших міст Західної України, значний історичний центр. Місто виникло 1166 р. під назвою Верхостав. Ця назва, напевно свідчить про географічне розташування поселення – у верхній течії Стрипи. В 1241 р. Верхостав зруйнували татари, після чого відбудованому місту дали назву Зборів. Сама ж сучасна назва пов’язана зі словом «збір» або «збор», тобто, місце, куди зійшлися врятовані жителі. Статус міста Зборову підтверджено в 1939 р.

За даними археологічних знахідок життя в межах міста існувало ще за часів пізнього палеоліту.

Давньоруська і середньовічна історія міста вивчена ще не повністю Перші відомі власники Зборова – Зборівські. Швидше за все, що своє прізвище отримали від назви міста, а не навпаки. За їхнього володіння тут вже існував замок.

Десь ще перед 1601 р. зборів отримав Магдебурзьке право. Під цим роком згадано, що в місті був бургомістр і лавники. Довгий час Зборовом володіли Собєські, можливо, що найближчі родичі польського короля або й сам король. Надалі місто перебувало в руках Радзивілів та Бєльських.

Період  Національно-визвольної боротьби увійшов в історію містечка Зборівською битвою 1649 р., це була одна з найуспішніших битв українців і їхніх союзників татар у війні проти польських військ. В ході битви полльські війська були розбиті, а її  результатом стало підписання Зборівського договору. За його умовами козацьке управління поширилося на південно-східні терени Речі Посполитої. Фактично ж польська шляхта та духовенство своїх зобов’язань перед простим українським населенням не виконували і не збиралися цього робити. З 1995 р. в місті діє музей Зборівської битви.

Доля Зборова складалася таким чином, що місто  неодноразово руйнувалося дощенту. Так було в 1667 р., коли воно було розбите татарами і військами Петра Дорошенка. Під час Першої світової війни не зруйнованими в місті лишилися лише 4 будинки.

За часів Західно-Української Народної Республіки Зборів був повітовим центром. До 1939 р. перебував в складі Польської держави, з 1940 р. – районний центр Тернопільської області. Зараз в місті працює м’ясопереробне підприємство, завод «Тонар», швейний цех та декілька дрібних промислових виробництв.

Через постійні руйнування від битв, татарських нападів і пожеж давня забудова Зборова майже не зберглася. З архітектурних пам’яток вціліла церква Преображення Господнього 1794 р. Храм – цікавий зразок українського бароко.

Поруч з українцями в Зборові здавна проживали поляки. Для задоволення своїх духовних потреб вони в XVIII ст.  побудували костел. Храм під час Другої світової війни зазнав руйнувань, а за радянських часів тут був магазин і приймальний пункт. З 1990-х рр. почалося відродження храму, коли його передали в руки греко-католиків.

Ще до 1974 р. в містечку існувала ратуша. Це була скромна, одноповерхова будівля, увінчана вежею із старовинним годинником. Під час знесення цей годинник перенесли на будівлю райдержадміністрації, де він перебуває і дотепер.

Зборів відомий своїми видатними уродженцями. Тут народилася відома журналістка,  громадська діячка, одна з лідерок довоєнного українського жіночого руху на Західній Україні Мілена Рудницька (Лисяк). Після закінчення Вищих педагогічних курсів у Львові Мілена Іванівна багато праці і зусиль віддала школі. Не менший її внесок в журналістику, з 1918 р. вона працювала в провідних газетах і журналах:  «Наша мета», «Діло», «Жінка» та інші. Свою активну громадську, освітню та просвітницьку  діяльність продовжувала і на еміграції.

Серед релігійних діячів родом із Зборова найвідомішим є Митрополит Рафаїл (Заборовський). Спочатку навчався в отців єзуїтів, потім в Києво-Могилянській Академії.

Вже будучи з 1731 р. архієпископом Київським і Галицьким дбав про матеріальний і науковий розвиток своєї alma mater. За отця Рафаїла відбулися масштабні ремонтні та будівельні роботи в Києво-Могилянській Академії.