Міська рада:

Адреса: вул.Грушевського, 2
Телефон: 2-12-64, 2-18-95
Факс: 2-20-65
Email: mrada@bor.tr.ukrtel.net

Борщів

Область: Тернопільська
Район: Борщівський
Місто: Борщів
Населення: 11251 осіб
Щільність населення: 4230 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 48700
Телефонний код: +380 3541
Координати: 48°47'58″ пн. ш. 26°02'14″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 267 м.
Територія: 2.66 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Нiчлава
Рік заснування: 1456 р.
День міста: 24 серпня


Борщів

Борщів – районний центр Тернопільської області. Назва міста, можливо, походить від рослини – борщівника. Назва цієї рослини пов’язана з традиційною українською стравою – борщем. Зелене листя і стебла борщівника здавна додавалися до борщу, різноманітних супів та інших страв. Щодо назви міста також існує народна легенда. Як відомо Поділля зазнавало постійних нападів татар. Під час одного з таких нападів якогось татарина втопили в казані з борщем. Міські права Борщеву надано в 1629 р.

Борщів належить до дуже давніх населених пунктів Поділля. Ще за часів Давньоруської держави на цьому місці існувало городище. З 1199 р. місто увійшло до складу Галицько-Волинського князівства. Швидше за все древнє місто існувало на місці теперішнього села Старий Борщів.

У письмових джерелах місто під назвою Борщів вперше згадується  в 1456 р. Тоді містом володіли магнати Дудинські (Дидинські). Неодноразово Борщів зазнавав нападів татар, а протягом  1672-1683 рр. містом володіли турки. Саме через постійні татарські набіги і Борщеві в  XVII ст. було споруджено укріплений замок. За мурами твердині знаходився житловий палац та костел. Про замок в своєму щоденнику залишив запис Ульрих фон Вердум.

Із сусіднього Прикарпаття в 1774 р. до Борщева із своїм загоном народних месників прибув легендарний Олекса Довбуш. За народними переказами тодішній борщівський дідич дуже погано ставився до містян, всіляко їх гноблячи. Коли пан почив просити його не вбивати і обіцяв віддати все своє майно, лідер опришків відповів, що він прийшов не за його багатствами, а за душею.

З ХІХ ст. розпочався промисловий розвиток Борщева. Спочатку було зведено досить велике підприємство – тютюново-ферментаційну мануфактуру. Пізніше побудовано цегельню, гуральню та броварню, також існувала папірня. Великого розвитку набуло і цехове виробництво. З відкриттям залізничної колії Чортків-Іване-Пусте економічний розвиток Борщева пришвидшився.

З кінця 1800-х рр. в Борщеві активізувалося українське національне життя. В 1891 р. засновано читальню «Просвіти». В цей час Борщів часто відвідував Михайло Грушевський. З гастролями до Борщева часто приїздив театр «Руська бесіда» Леся Курбаса.

Під час революційних і воєнних подій першої половини ХХ ст. Борщів дуже  постраждав. Окрім руйнувань міських будівель, великими були й людські втрати. Під час Другої світової війни німецькими окупантами було знищено все єврейство Борщева.

Жителі міста пам’ятають про давнє минуле свого міста та про його походження. Вже традиційно у вересні кожного року в Борщеві проходить фестиваль «Борщ'їв». В його рамках відбуваються фольклорні виступи, етнографічні виставки, зокрема, велика виставка вишиванок з усіх куточків України.

Тутешня вишивка унікальна, оскільки виконується чорними нитками. Така традиція пов’язана з трагічними подіями XV-XVII ст. Тоді, в деякі роки гинуло все чоловіче населення краю під час нападів татар. Жінки і дівчата за загиблими носили довгий час траур, у вишитих чорними нитками сорочках ходили повсякчас, в них же виходили замок.

Візитна картка Борщева – будівля Народного дому. Її було побудовано 1908 р.

Одна з найдавніших архітектурних  пам’яток Борщева – храм  Успіння Пресвятої Діви Марії, Головна її святиня – ікона Матері Божої у чорній вишиванці. Дзвіницю поруч з церквою побудували вже в останні роки.

Ще один храм міста – костел Матері Божої Св. Скапулярія. Його було побудовано 1763 р. на місці зруйнованого татарами дерев’яного храму. При чому для будівництва икористали одну з веж борщівського замку. В 30-х рр. ХХ ст. було проведено ґрунтовну реконструкцію костелу. Зараз костел використовується греко-католиками.

Родом з Борщева український діаспорний драматург і поет Семен Ковбель. До Канади переїхав ще в юному віці. Окрім літературної діяльності Семен Федорович займався громадською працею, сприяв будівництву церков.

Ще один відомий уродженець Борщева – польський географ Францішек Кліма. Навчався у Львові та Познані. Францішек Кліма – автор численних  краєзнавчих  путівників та підручників.