Міська рада:

Адреса: вул.Соборна,12а
Телефон: 26-25-25
Факс: 22-20-42
Офіційний сайт: http://www.city-adm.rv.ua
Email: valera@city-adm.rv.ua

Рівне

Область: Рівненська
Місто: Рівне
Населення: 245323 осіб
Щільність населення: 4212 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 33499
Телефонний код: +380 362
Координати: 50°37'05″ пн. ш. 26°14'59″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 187 м.
Територія: 58.24 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Устя, оз. Басівкутське
Рік заснування: 1283 р.
День міста: 26 серпня


Рівне

Рівне – обласний центр та одне з найбільших міст Західної України. Існують різні версії щодо назви міста. Найдостовірніша з них про те, що історична частина міста знаходилась на рівнині, з усіх боків оточеній пагорбами. За іншими версіями приєднання Рівного до володінь якогось магната дало рівне число його резиденцій. За однією з легенд дорогою до Рівного подорожувала якась княжна і лише тут її карету вже так жахливо не трясло, бо та виїхала на рівну дорогу. Магдебурзьке право Рівному надано в 1492 р.

Життя на території сучасного Рівного існувало ще в сиву давнину, за даними археологічних знахідок перші поселенці тут з’явилися в XIII ст. до н.е. Швидше за все, що вже за часів Київської Русі на одному з берегів Усті вже існував добре укріплений замок. Мабуть, з нього бере свій розвиток Рівне, як історичне поселення.

Щодо першої згадки про Рівне є певні розбіжності. Довгий час датою появи згадок про місто в історичних хроніках вважали 1283 р., ґрунтовне вивчення документів місцевими дослідниками ставить під великий сумнів цю дату. Бій польського короля Лєшка Чорного з литовськими військами практично не міг відбутися у вказаний 1283 р. під Рівним. Мова йде про битву під Ровінами на  Люблінщині взимку 1282-1283 рр.

Під назвою Рівне поселення існувало вже в часи польсько-литовської держави. За даними археологічних знахідок воно мало характерні для того періоду міські риси. Важливе значення у розвитку Рівного мало надання йому магдебурзького права, це відбулося за підтримки і сприяння княгині Марії Несвицької. Вона обрала місто за свою резиденцію, на острові поміж двох рукавів  Усті збудувала укріплений замок та почала називатися Марією Рівненською.

В часи Середньовіччя Рівне декілька разів потерпало від епідемій та пожеж. Також воно зазнало великих руйнувань під час російсько-шведської війни. З входженням Рівного до складу Російської Імперії стає центром однойменного повіту.

Період ХІХ-ХХ ст. в житті Рівного не відзначається чимось особливим. На той момент воно хоча й було повітовим центром, але про місто мало що нагадувало. Таким його застав і описав в своїх творах Володимир Короленко. Все культурне і освітнє життя Рівного оберталося навколо російської реальної гімназії, а пізніше – училища.

Статус повітового центру Рівне зберігає і за часів відновленої Польщі. Однак в цей час розвиток міста пришвидшується в рази, а кількість населення сягає близько 70 000 жителів. Тут працюють великі промислові підприємства, банки, відкриваються торгові представництва провідних польських фірм.

Рівне станом на середину 1930-х мало  більше 70 % відсотків євреїв від загальної кількості жителів. Трагедія єврейства в місті під час Другої світової війни одна з найбільших на Україні (після Києва та Бердичева). Десятки тисяч євреїв розстріляли у приміських ярах Сосонки. Під час війни Рівне також було своєрідною столицею України – центром райхскомісаріату.

Рівне – перспективне і прогресивне місто, тут знаходяться промислові підприємства, декілька ВНЗ, в яких навчаються не лише українські, але й іноземні студенти.

Оскільки до кінця ХІХ ст. забудова Рівного була здебільшого дерев’яна, тому  давніх споруд залишилося небагато. Колись розкішний палац Любомирських згорів під час пожежі в 1930-х рр,, а остаточно був розібраний вже в радянський час. В 2016 р. велися розкопки і вдалося знайти фундаменти князівського палацу. Цікавим зразком будівництва навчальних закладів є будівля Рівненського реального училища (гімназії). В місті збереглося декілька церков, будівлі 2-х костелів та перебудованої синагоги.

В Рівному народилися сотні видатних особистостей. Серед них уродженець колишнього села Золотіїва, а зараз частини міста, Міхал Грабовський. Він – один з яскравих представників польської літератури  свого часу, творив в тісному контакті з представниками так званої «української школи» в польській літературі, був знайомий з  Т. Г. Шевченком. Міхал Грабовський вважається одним з чільних представників слов’янського романтизму, також він автор літературно-критичних праць.