Міська рада:

Адреса: вул. Львівська,15
Телефон: 2–15–63
Факс: 2–15–62
Офіційний сайт: http://yavoriv-rada.eu5.org
Email: yavorivrada@gmail.com

Яворів

Область: Львівська
Район: Яворівський
Місто: Яворів
Населення: 13285 осіб
Щільність населення: 578 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 81005
Телефонний код: +380 3259
Координати: 49°56'19″ пн. ш. 23°23'05″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 231 м.
Територія: 23 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Шкло
Рік заснування: 1376 р.
День міста: 23 червня


Яворів

Яворів розташований на шляху зі Львова до міст Польщі. Швидше за все назва міста виникла від яворів, яких багато на берегах Шкла. Також своє найменування Яворів міг отримати від імені князя Явора, про якого є згадки в літописах

Перша письмова згадка про Яворів датується 24 (25) червня 1376 р. та зафіксована в актах у зв’язку з продажем сіл Нових Селиськ та Порудного. Розвиток Яворова пов’язаний з його розташуванням на торгівельному шляху.

Впродовж XV-XVІІ ст. місто активно розвивається. Процвітає торгівля, ремесла, великі прибутки давали ставки, риба з яких постачалася до столів містян Львова та інших міст Галичини. Окрім того в Яворові були: броварня, склад солі, оліярна та воскобійня, а на річці Шкло аж 4 млини. З наданням місту Магдебурзького права 2-го липня 1569 р. тут почали проводитися регулярні торги та ярмарки. Місто було для іноземних купців своєрідною «біржою» для покупки-продажу товарів чи вирішення бізнесових інтересів.

Період Середньовіччя в житті Яворова відзначився не лише позитивом, тобто активним розвитком, в цей час місто потерпало від таких катаклізмів, як: татарські набіги, епідемії та пожежі. В 1636 р. під час однієї такої масштабної пожежі вигоріла  вся центральна частина м. Яворова включно з площею Ринок та дерев’яною ратушею. Вогонь не знищив лише Мале Передмістя.

В XVII ст. Яворів перетворюється в один з центрів політичного життя Речі Посполитої. Тут було побудовано міцно укріплений королівський замок, певний час за його мурами перебував польський монетний двір. Замкові ж арпартаменти були місцем зустрічі польської влади з іноземними послами.

З Добромиля сюди переїхав друкар Шеліга, де видавав церковні книги. Так Яворів стає ще одним з потужних центрів книговидання.

За часів Австро-Угорської імперії Яворів з приватновласницького міста перетворився на державне. Це сприяло виникненню наприкінці ХІХ ст. перших промислових підприємств. До міста прибули німці, які заклали тут свою колонію.

Ще з середини ХІХ ст. в Яворові проросли перші паростки духовного і культурного відродження. Греко-католицьким священиком Григорієм Гинилевичем було створено сотню самоборони (народну гвардію). До неї входило 300 українців, вояки мали озброєння. Сам Григорій Гинилевич, як делегат від української Галичини на Слов'янському з'їзді 1848 р. фактично домігся урівняння в правах поляків та українців. Інший священник Йосип Лозинський заснував у Яворові хату-читальню.

Дві світові війни негативно відбилися на місті та на житті його мешканців. Однак найбільших втрат місто зазнало вже за радянських часів, коли було вивезено або знищено сотні українських патріотів.

Впродовж віків Яворів славився виробами тутешніх майстрів. Зараз ці ремесла починають відроджуватися. Процвітає виробництво сувенірів, ткацтво, вишивка та різьблення.

В Яворові зберігся один з найстаріших на Галичині костелів. Побудову храму Святих Петра і Павла датують 1640 р. Зовні святиня напрочуд проста та лаконічна в архітектурних формах. Під час ремонту на початку ХІХ ст. було добудовано невелику вежу.

Церква Святого  Юра  побудована за проектом Василя Нагірного. Пототипом для побудови храму був собор Святої  Софії (Стамбул). Храм п’ятибанний, до приходу радянської влади на церкві висіла меморіальна дошка присв’ячена УСС. Поруч з церквою більш давня дзвіниця.

В родині яворівського ремісника народився видатний письменник Осп Маковей. В його творах реалістично і правдиво подано картинки міщанського життя Яварова. Насамперед це всім віломі повісті «Весняні бурі» та «Клопоти Савчихи». В 1957 р. на державному рівні відзначено ювілей видатного письменника. Насамперед було відкрито музей в тому будинку, де народився Осип Маковей та пройшло його дитинства. В місті є меморіальні дошки та пам’ятники, присвячені письменнику, його прізвищем названо вулицю, школу.

Ще один відомий яворівчанин – Загаєвич Василь, який працював священником та писав книжки. Його творчість має виразне національно-патріотичне спрямування, друкувався переважно в часописах. Чи не єдина видана книга Василя Загаєвича «Як дбаєш, так маєш!» була у кожній публічній бібліотеці.