Міська рада:

Адреса: пл. Ринок,1
Телефон: 3-45-51
Факс: 3-45-51
Офіційний сайт: http://sambircity.gov.ua
Email: sambirrada@ukr.net

Самбір

Область: Львівська
Місто: Самбір
Населення: 36218 осіб
Щільність населення: 2786 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 81412
Телефонний код: +380 3236
Координати: 49°31'07″ пн. ш. 23°12'09″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 299 м.
Територія: 13 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Дністер
Рік заснування: 1241 р.
Колишня назва: Погонич > 1390:Новий Самбір


Самбір

Місто Самбір лежить на лівому березі Дністра. Раніше місто називалося також Погоничі та Новий Самбір. Існує до десятка версій походження назви цього населеного пункту. Найбільш вірогідніше, що назва походить від слова «самбора» - оборонна споруда особливого типу. Враховуючи те, що місто лежить на так званій Карпатській лінії оборони, таке твердження видається досить слушним. Міські права Самбору було надано в 1390 р.

Виникненя Самбора пов’язане із сусіднім районним центром – Старим Самбором. В 1241 р. монгольська орда зруйнувала теперішній Старий Самбір, а містяни переселилися до села Погоничі. Його спочатку називали Новим Самбором.

Новостворене місто розвивалося досить швидкими темпами, вже за півтора століття йому було надано Магдебургське право. Новий Самбір став великим ремісничним і торгівельним центром на Прикарпатті. Окрім того тут осіло багато монаших орденів (домініканці, бернардинці, бригітки та єзуїти), які мали в місті свої кляштори.

Від 1573 р. в Самборі існувала школа. Пізніше діяли парафіяльна русинська школа та єзуїтський колегіум. Освітні традиції продовжила гімназія, відкрита вже за часів Австро-Угорщини.

В 1738-1754 р. довкола Самбора діяли загони Олекси Довбуша.

Місто зазнало значних руйнувань під час Першої світової війни. Особливо великих збитків завдали російські солдати. Під час німецької окупації знищено все єврейське населення Самбора.

За часів ЗУНР  Самбір був повітовим центром. Повітовим комісаром, тобто керівником, було призначено визначного письменника Андрія Чайковського.

Зараз Самбір – значний промисловий центр Львівщини, знаходиться на перетині важливих залізничних і автомобільних шляхів. Місто має статус обласного підпорядкування.

В Самборі збереглося досить багато архітектурних пам’яток. Місто, як вже згадувалось, раніше мало оборонну функцію. Тут існував добре укріплений замок, окрім валів і ровів до системи фортифікації входили також будівлі кляшторів. До цих пір в релігійних спорудах можна побачити деякі такі риси. Від самого самбірського замку лишилася лише частина валу та мисливський будиночок Стефана Баторія.

Впродовж багатьох століть серцем стародавнього Самбора була площа Ринок, посеред якої стояла ратуша. Вона збереглася до нашого часу. Попри перебудови, здійснені в ХІХ ст., зберегла  ренесансні риси, зокрема, вцілів первісний портал. В 1885 р. на ратуші було встановлено годинник із циферблатом на 4  сторони світу. На площі Ринок збереглася забудова XVII–XX ст.

Ще одна пам’ятка в бароковому стилі це – церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храм хрещатий в плані, одноверхий. Святиня зазнавала добудов в ХІХ  ст.  В підземеллях церкви знаходяться гробівці фундаторів церкви подружжя Комарницьких, їх доньки та єпископа Атанасія Шептицького.

З інших давніх пам’яток в Самборі збереглися будівлі комплексу бернардинського кляштору з костелом Святого Станіслава, єзуїтського колегіуму, костелу Івана Хрестителя, повітового суду, військового шпиталя та декількох вілл.

На особливу увагу заслуговують  самбірські підземелля, про які ходять легенди. Достеменно відомо, що вони сягали на декілька ярусів донизу, виходили поза межі будинків та сполучали усі важливі міські споруди між собою.

В свій час в Самборі проживало та перебувало багато визначних особистостей. Місто може похвалитись своїми знаменитими уродженцями. Тут в родині акторів  25 лютого 1887 р. народився Лесь Курбас – видатний театральний діяч, критик та актор. Його вклад в розвиток українського театрального мистецтва колосальний. Був знищений, як і багато інших українських митців радянською владою.

В родині українського фольклориста Філарета Колесси народився син Микола.  Хлопчина був оточений постійною музичною атмосферою. Саме тому Микола  Колесса обрав фах композитора і диригента. Його вважають засновником української диригентської школи, виховав цілу когорту вітчизняних диригентів із світовим ім’ям. Як практик та теоретик Микола Колесса підготовував навчальний посібник, за яким навчаються у музичних закладах до цих пір.