Селищна рада:

Адреса: вул. Шевченка, 11
Телефон: 5-30-04

Розділ

Область: Львівська
Район: Миколаївський
Селище міського типу: Розділ
Населення: 3020 осіб
Щільність населення: 1180 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 81650
Телефонний код: +380 3241
Координати: 49°27'40″ пн. ш. 24°03'43″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 249 м.
Територія: 2.56 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Дністер, р. Колодниця
Рік заснування: 1569 р.
Колишня назва: Роздол > 1992: Розділ


Розділ – одне із селищ міського типу на Львівщині, лежить на Західному Опіллі. Вживаються також назви: Роздол або Старий Розділ (після виникнення м. Нового Роздолу). Сама назва «Розділ» ідентична слову «межа». Раніше це було поле між селами королівщини Березина та Крупсько. Статус селища міського типу Роздолу надано в 1940 р.

Розмежувальне поле між селами згадане в грамоті Владислава ІІ 5 червня 1462 р. Лише через століття шляхтич Микола Чернійовський отримав право закласти нове поселення на «сирому ґрунті», тобто на зовсім не обжитому пустищі.

Податкові документи 1578 р., вже невдовзі після виникнення Роздолу, фіксували набуття ним міських рис. В той час у містечку осіло два ковалі, шість пекарів та два ткачі. Позаяк документи на Магдебурзьке право були загублені, Август ІІІ своїм указом від 5 січня 1745 р. надав його Роздолу наново.

Великих зусиль до розвитку містечка докладав Михайло Жевуський. Він повсякчас домовлявся з королем про звільнення Роздолу від сплати податків та мит. Також домігся, щоб на переправі через Дністер безперешкодно курсували пароми, які перевозили різноманітний крам і, зокрема, жидачівську сіль. Це давало місту значні зиски.

Михайлом Жевуським було організовано передове на той час сільськогосподарське підприємство – Роздільську економію, до складу якої входили 11 довколишніх сіл, в деяких з них були фільварки. Тут вирощувалися не лише широко розповсюджені культури, але й коноплі, льон та хміль. Економія також мала млин та окремі ферми, кожна з яких спеціалізувалася на тій чи іншій ділянці тваринницької галузі. Економія давала працю багатьом жителям.

Останніми власниками Роздолу до приходу радянської влади були Лянцкоронські. В маєтку в той час вже був бровар та ґуральня. В містечку існувала школа, заклади милосердя та храми.

В польський час Розділ потроху розвивався в економічному напрямку. В 1939 р., перед самим початком Другої світової війни тут було відкрито швейну фабрику. За радянський час підприємство було націоналізовано і розширено, тут працювало близько 300 осіб..

Ще в давні часи було відомо про цілющі властивості води з тутешніх джерел. В радянський час велися розмови про її вивчення і використання в лікувальній практиці.

Довший час Роздолом володіли магнати Жевуські, саме тут народився Вацлав Жевуський – політичний і державний діяч Речі Посполитої, відомий меценат і колекціонер. Вацлав Жевуський володів кількома знаменитими резиденціями (Підгірці, Олесько), в яких громадив величезні і цінні мистецькі колекції. У власному підгорецькому палаці заснував театр, сценарії для постановок якого сам же й писав.

Містечко Розділ – місце народження Горникевича Мирона. У вітчизняну культуру він увійшов як церковний і культурний діяч, написав низку історико-церковних нарисів, зокрема розвідку про церкву Св. Варвари у Відні.

Невеличке селище Розділ багате на архітектурні пам’ятки. Найголовніша перлина містечка, що перебуває далеко не в найкращому стані, це – колись знаменитий палац Жевуських-Лянцкоронських. До появи палацу на цьому місці існував замок. Побудову датують XVIII ст. Будівля зазнавала перебудов протягом 1874-1903 рр. Палац має риси ренесансу. До Роздолу часто приїздив гостювати польський художник Яцек Мальчевський, дідичами садиби для потреб видатного майстра було облаштовано майстерню. В палаці були згромаджені колекції старовини, мистецьких творів та стародруків. Найцінніша частина була вивезена власниками закордон, все, що зосталось – розграбувала радянська влада. Найдорожчі мистецькі скарби були вивезені до Санкт-Петербургського Ермітажу. Нині споруда перебуває в приватній власності і постійно, невпинно руйнується

Ще одна давня архітектурна споруда містечка – костел 1648 р. Споруда має риси барокового стилю і раніше була складовою комплексу кляштору кармелітів. В минулому храм вражав багатство оздоб всередині. Більшість образів, зокрема дві давні ікони Матері Божої Ченстоховської та Втішительки римо-католики вивезли з приходом радянської влади до Польщі. Місцеві парткерівники жорстоко познущалися із святині, перегородивши її всередині на три окремі поверхи. .