Міська рада:

Адреса: вул. М.Грушевського, 60
Телефон: 4-11-69
Факс: 4-12-89
Email: pustomyty_rada@ukr.net

Пустомити

Область: Львівська
Район: Пустомитівський
Місто: Пустомити
Населення: 9762 осіб
Щільність населення: 887 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 81104
Телефонний код: +380 3230
Координати: 49°43'11″ пн. ш. 23°54'16″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 286 м.
Територія: 11 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Ставчанка, оз. Наварія
Рік заснування: 1410 р.
День міста: 01 жовтня


Пустомити

Пустомити – найближчий до Львова райцентр. Відлік свого існування місто бере ще в часи Галицької Русі. Перші хроніки його згадують під назвою Мито (Митко), пізніше назва Пустомити витісняє попередню. Пояснення назви міста доволі просте і очевидне. Найвірогідніше, що поселення було митним пунктом між Звенигородським і Перемишльським князівствами Руської держави. Своє становище Мито втратило з розвитком сусідніх Львова і Щирця тому й почали його називати «пусте мито». Століттями Пустомити були селом, в радянський час селищем міського типу, а статус міста отримали лише в 1988 р. Місто утворилося шляхом злиття трьох сіл: Пустомит, Лісневичів та Глинної

Митко вперше згадане під 1417 р. акті продажу між Іваном Нишолеком і Станісловом Коритком. З цих пір село доволі часто починає фігурувати в різноманітних документах. Досить часто Митко згадується у родинних паперах Дідушицьких та Венявських.

Війни середньовіччя якось обходили Пустомити боком. Під час Національно-визвольної боротьби під орудою Б. Хмельницького майже кожне галицьке містечко і село зазнало руйнувань, але Пустомитам і тут пощастило.

За австрійських часів Пустомити були центром домінії. Відома печатка цього адміністративного утворення. На ній ймовірно зображено герб Венявських – в щиті овал з півмісяцем, зірочками і стрілою. Першу ж печатку Пустомитів прикладено до документів з 1850 р. На сільському гербі знайшло відображення заняття тутешнього населення – селянин з ціпом стоїть поруч із снопами.

Пустомити розвивалися дуже повільно. Досить порівняти, що в 1856 р. в селі було 165 будинків, а в 1880 р. – 167. Всього в селі проживало близько 1000 жителів, майже порівну українців і поляків, кілька євреїв та представників інших національностей. Зміни в Пустомитах відбулися у 1880 р. Тоді з ініціативи Лонгіна Дунки було відкрито купальні з мінеральними водами. Для потреб хворих було побудовано комфортабельний двохповерховий будинок, при ньому був ресторан. Сірчані і залізно-боровінові води за складом були схожі з мінеральними джерелами Великого Любіня. Купальні доктора Л. Дунки проіснували до початку Першої світової війни.

Важливе значення для розвитку Пустомит було відкриття залізничної станції від гілки Львів-Стрий. Залізниця дала поштовх до зародження промислових виробництв. У 1887 р. було відкрито перші підприємства з випалювання вапняку.

Путомити, як і інші населенні пункти Галичини постраждали під час Першої світової війни. З приходом радянської влади в 1939 р. було створено Сокільницький район з центром в сусідньому з Пустомитами с. Сокільниках. Після Другої світової війни район було перейменовано на Пустомитівський. Поруч з глинськими заводами німецькі окупанти створили концентраційний табір для євреїв. Тут було розстріляно близько 200 полонених.

Повноцінний розвиток Пустомит розпочався у радянський час. Було відбудовано після воєнних руйнувань вапняно-цегельні заводи. У місті відкрилося ряд нових підприємств. Пустомити – місто, що нині динамічно розвивається. Вже в часи Незалежності, в 1995 р. було побудовано середню школу № 2.

У с. Волиці, яке злилося з м. Пустомитами народився Василь-Дмитро Кучабський – видатний український письменник та публіцист. Він автор ряду наукових розвідок про українсько-польські взаємини, українських січових стрільців, В. Липинського та С. Петлюру. В середній школі № 2 видатному землякові відкрито музей.

За даними авторитетного дослідника магнатських резиденцій Р. Афтанази у Пустомитах на рубежі XVIII і ХІХ ст. було побудовано палац у стилі класицизму. Будівля в 20-х рр. ХХ ст. була суттєво перебудована, перед входом розміщено скульптурних левів. Наразі в палаці розміщуються державні установи міста. Палац оточував мальовничий парк, тепер він складова частина міського парку.