Міська рада:

Адреса: пл.Вічева, 1
Телефон: 21-264
Факс: 21-264

Жовква

Область: Львівська
Район: Жовківський
Місто: Жовква
Населення: 13316 осіб
Щільність населення: 1665 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 80304
Телефонний код: +380 3252
Координати: 50°03'17″ пн. ш. 23°58'38″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 239 м.
Територія: 8 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Свиня
Рік заснування: 1597 р.
Колишня назва: Винники > 1597:Жовква > 1951:Нестеров > 1992:Жовква


Жовква

Місто Жовква лежить на перетині важливих міжнародних автомобільних магістралей Львів-Варшава та Львів-Брест, тут же залізниця на Польщу. Назва поселення походить від магнатського роду Жолкевських, які ним довгий час володіли. В радянський час Жовкву було перейменовано на Нестерів, в честь російського пілота, який неподалік загинув. Міські права Жовква отримала в 1603 р.

Історія містечка досить давня. Свій історичний відлік вона бере з часів Київської Русі, де поблизу літописного міста Щекотина (Щекотова) існувало село Винники. Вже в той час це був пункт на жвавих торгівельних шляхах, при пограниччі Звенигородського та Белзького князівств.

Після розпаду Галицько-Волинської держави село Винники набув гетьман Станіслав Жолкевський і отримав від короля привілей на закладання нового міста. Поблизу села була підвищена рівнина, хороша для закладання поселення. Станіслав Жолкевський бачив своє нове місто ідеальним, тобто розпланованим за взірцем архітектора П. Катанео. Цей задумав гетьмана втілив львів’янин Петро Щасливий. Таким чином вже в першій половині XVII ст. Жовква перетворилася на місто-фортецю.

Найбільшого розквіту Жовква набула, коли нею володів Ян ІІІ Собеський. Він розбудував маєток та садово-парковий ансамбль, зібрав у палаці чудові мистецькі збірки. Тоді ж було побудовано більшість кам’яниць, в місті діяли 5 церков, 4 костели та 1 синагога. Жовква була мистецьким центром, в XVII-XVIII ст. тут було створено низку визначних іконописних полотен та скульптурних творів.

В 1706-1707 рр. Жовква була резиденцією царя Петра І. За народною оповіддю цар випив занадто багато горілки і впав річку. Звідтоді вона почала називатися Свиня.

За часів Австро-Угорської імперії місто була центром повіту. Розвитку містечка в промисловому і економічному плані сприяла прокладена 1880 р. залізниця Львів-Белжець.

Українське духовне відродження в Жовкві почалося наприкінці ХІХ ст., коли при василіанському монастирі почали друкуватися україномовні книги. Окрім релігійної літератури, тут видавалася наукова і науково-популярна а також різноманітні часописи.

Великих руйнувань Жовква зазнала під час Першої світової війни, коли її спалили росіяни. Подальші десятиліття також не були сприятливі для міста і містян. За польських часів зазнавали утисків українці, в радянський час багатьох родин торкнулися масштабні репресії.

Відродження справді української Жовкви розпочалося з 80-х рр. Насамперед з підпілля вийшла греко-католицька церква, ряд храмів було повернуто вірянам. З 1994 р. місто має статус історико-архітектурного заповідника.

В Жовквівському мистецькому осередку працювали видатні українські малярі: Йов Кондзелевич, Іван Руткович та Василь Петранович. В гетьманській резиденції проживав і працював Андреас Шлютер. В костелі Святого Лаврентія збереглися два надгробки авторства цього видатного митця.

Жовква – місто з унікальним архітектурними пам’ятками, тут їх нараховується близько 55. Насамперед на увагу заслуговує замок. Хоча комплекс дійшов до наших днів, але потребує подальших невідкладних реставраційних робіт. Тут зараз діє музей, що є філією Львівської галереї мистецтв. В залах постійно діючі експозиції, присвячені історії Жовкви та замку. В планах створення в замку історико-художнього музею, відкриття ресторану та готелю.

Перед замком лежить Ринкова площа. Частина її будівель була зруйнована в 1941 р., на їх місці в останні роки проведені археологічні розкопки. На площі збереглися дві міські брами – Глинська та Звіринецька.

Найкращою, найбільшою і найбагатшою спорудою міста по праву вважається костел Святого Лаврентія, який ще називають «малим Вавелем». Побудова храму датується 1606-1618 рр. Храм має форму хреста, який увінчаний банею, характерною для українських церков.

Монастир отців василіан з храмом Серця Христового належить до найцікавіших сакральних споруд України, має унікальний стінопис.

Серед інших видатних пам’яток міста: церкви (Святої Трійці, Різдва Богородиці, Святого Лазаря), Домініканський монастир та синагога.