Міська рада:

Адреса: вул.Незалежності, 73
Телефон: 6-17-00
Факс: 6-17-02
Офіційний сайт: www.kovelrada.gov.ua
Email: rada@kovelrada.gov.ua

Ковель

Область: Волинська
Місто: Ковель
Населення: 65777 осіб
Щільність населення: 1400 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 45000
Телефонний код: +380 3352
Координати: 51°12'49″ пн. ш. 24°42'49″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 172 м.
Територія: 47 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Турія
Рік заснування: 1310 р.
День міста: 06 липня
Колишня назва: Ковле > Ковель


Ковель

Ковель – одне з найбільших міст Волинської області (населення близько 70 000 жителів), районний центр. Більшість дослідників історії Ковеля сходиться на думці, що назва населеного пункту пішла від слова «коваль». За народною легендою назва  міста справді спочатку звучала як «Ковле». Колись нібито до вправного коваля з проханням викувати хороший меч звернувся сам король Данило. Коли цей меч став воєначальником помічним в битві і було переможено ворога, то Данило прийшов віддячити коваля. Однак коваль не хотів приймати ніяких дарунків. Тоді король побачивши неподалік село сказав, що звідтоді те буде називатися «Ковле».

Як історичне поселення Ковель дуже давній. Перші археологічні знахідки датуються III тис. до н. е. Знаходження кам’яних сокирок, серпів, списів і т. п. виробів, а також пізніших мідних наконечників стріл і римських монет свідчать, що впродовж всього розвитку людської цивілізації тут існували давні поселення.

Середньовічна історія Ковеля, особливо в плані археології вивчена ще надто слабко. З письмових джерел відомо про точне існування міста, наявність в нього таких міських атрибутів, як герб та Магдебурзьке право (1518 р.). Ковель мав двічі на рік великі ярмарки, також тут знаходилися митна комора. Дещо відомо й про існування в місті цехів.  В цей час містом володіли Санґушки та королева Бона.

Про сам середньовічний ковельський замок збереглися лише пізніші описи і спроби реконструкцій. Первісне місто із замком лежало на острові, який окрім того захищали заболочені береги. Другу смугу укріплень становили дерев’яні міські мури з декількома брамами.  Довкола замку було влаштовано систему шлюзів, завдяки їй не лише підтримувався необхідний рівень води, але й від сили води працював млин.

Як торгівельний і ремісничий центр Волині Ковель інтенсивно розвивався до поділів Речі Посполитої, після чого ситуація кардинально змінилась. На середину ХІХ ст. хоча й місто має статус повітового центру, але насправді швидше нагадує велике село. Багато міщанських родин на стільки зубожіли, що покидали ремесла і торгівлю та зайнялися городництвом, яке хоча б давало натуральні продукти для харчування.

Про Ковель цього періоду достовірне враження дають малюнки Тараса Шевченка. В місті поет побував в 1846 р. Ковельські враження Кобзаря також лягли в основу поеми «Варнак».

Ситуація з розвитком Ковеля змінилась лише в другій половині ХІХ ст. Тоді було побудовано дві залізниці, одну з Ковеля на Брест, а іншу – з Києва через Люблін на Варшаву. По суті Ковель опинився на перетині двох потужних залізничних артерій. Завдяки цьому вже на початку ХІХ ст. Ковель стає третій значним промисловим центром Волині (після Житомира і Рівного).

Свій повітовий стаус Ковель зберіг і за часів відновленої Польщі. Розвиток міста продовжився і, навіть, пришвидшився в рази. Свідченням цьому включення в міські межі в 1933 р. низки приміських осад та колоній. З негативних тенденцій цього періоду можна відмітити переслідування українських національних ідей.

Як і в будь-якому значному місті в Ковелі існувала велика єврейська громада. Всіх євреїв було знищено під час німецької окупації в місцевому ґетто. Окрім того гітлерівці знищили в тутешніх таборах близько 12 000 військовополоненних.

Попри економічні негаразди 90-х – початку 2000-х рр. Ковель на сучасному етапі починає відроджуватись. Сприяє цьому вигідне географічне положення, транспортне сполучення і близькість до Польщі.

Попри свою давню історію далеко не всі пам’ятки Ковеля збереглися і не були втрачені назавжди. Насамперед на увагу заслуговує дерев’яний костел Св. Анни. Його побудова датується 1771 р. Храм було перенесено в 1993 р. із одного із сіл Волині. В історичній частині Ковеля дві давні церкви – Воскресенська (1848 р.) та Благовіщенська (1877 р.). ,

В Ковелі проживала значна спільнота поляків, зокрема в ХХ ст. Серед уродженців Ковеля люди культури і мистецтв: театральний режисер та актор, Міністр культури і мистецтв та посол до Сейму ІІ каденції Казимир Деймек та актор кіно Кшиштоф Курса.