Міська рада:

Адреса: вул. Володимирська, 40
Телефон: 93-3-31
Факс: 93-7-00

Устилуг

Область: Волинська
Район: Володимир-Волинський
Місто: Устилуг
Населення: 2276 осіб
Щільність населення: 565 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 44731
Телефонний код: +380 3342
Координати: 50°51'34″ пн. ш. 24°09'20″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 188 м.
Територія: 4.03 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Західний Буг, р. Луга, р. Студянка
Рік заснування: 1150 р.
День міста: 12 липня
Колишня назва: Ружиямполь


Устилуг – одне з найдавніших міст історичної Волині. Міський статус за магдебурзьким правом Устилуг має з 1653 р., а в 1940 р. цей статус підтверджено. Зараз в містечку проживає трохи більше 2000 жителів, тобто, воно одне з найменших поселень з міським статусом в Україні.З 2015 р. містечко – центр громади. Раніше місто також носило назви Устилогов, Усцилуг і Ружиямполь. Сучасна назва населеного пункту та похідні від неї утворились від місця розташування Устилуга – на берегах річки Луги. Що ж стосується назви Ружіямполь, то вона розшифровується як «місто Розалії». За часів Литви Устилуг був у власності Розалії Поцеївни, від імені якої й відбулося перейменування. Ця назва не прижилась.

Найперше поселення на території теперішнього Устилуга існувало ще в добу міді, тобто в ІІІ тисячолітті до нашої ери.  Місце, де було це поселення виявилось напрочуд вдалим для життя. Саме тому точно тут же своє городище за Київської Русі мали слов’яни. Кургани,, які служили похованням для жителів поселення наприкінці ХІХ ст. досліджував відомий археолог М. Біляшівський.

Устилуг належить до літописних міст. Спочатку він входив до складу Київської держави, пізніше до Володимир-Волинського князівства і, нарешті, до Галицько-Волинського королівства. В цей час Устилуг укріплюється на економічних позиціях поміж інших містечок завдяки своєму статусу транзитного пункту при торгівлі хлібом. Звідси навантажені збіжжям судна вирушали річками до Балтійського моря.

Відомо, що Устилуг був дощенту спалений ординцями хана Батия в 1240 р. Внаслідок цього містечко дещо занепало. Зокрема це стосується ремісничих виробництв, які раніше тут мали непоганий розвиток.

За польського періоду Устилуг перебував почергово у володіння Я. Крупського, М. Лисаковського, а далі – магнатських родин Вишневецьких та Любомирських. В цей час до  Устилуга повертається його статус торгівельного центру у торгівлі зерном. Попри невелику кількість жителів, в містечку були великі склади для збіжжя. В цей час Устилуг декілька разів зазнавав руйнував з боку татар, але щоразу наново відбудовувався.

Зміна економічного статусу Устилугу відбулась в черговий раз після поділів Речі Посполитої і входження Волині до складу Російської Імперії. Головним чином місцеві жителі займалися сільським господарством, значно менший розвиток мали різноманітні ремесла та торгівля. В середині ХІХ ст. в Устилузі було 2 невеликі заводи, які вичиняли шкіру кустарним способом Від початку ХІХ ст. і до польського повстання 1831 р. в містечку існувало училище. Мова велася польською мовою, а утримували його власним коштом місцеві жителі.

З другої половини ХІХ ст. в Устилузі знов починає інтенсивно розвиватися торгівля хлібом. В цей же час з’являються перші промислові підприємства: спиртоочисна фабрикація, винокурня, 2 водні млини.

Устилуг суттєво постраждав під час обох Світових воєн. Відносний спокій і розвиток містечко в перщій половині ХХ ст. мало лише під час міжвоєнного двадцятиліття. Перед можливою загрозою була побудована ціла смуга захисних укріплень. Частково ці споруди збереглися до наших часів.

Зараз в Устилузі знаходиться один з автомобільних митних переходів на українсько-польському кордоні.

Устилуг багатий на архітектурні пам’ятки. З давніх сакральних споруд тут зберігся один з найдревніших на Волині костелів, побудова якого датується ХVIІІ ст., а також комплекс будівель кляштору капуцинів. Окрім того в містечку є давні православні святині.

З 1906 р. в Устилузі постійно  бував відомий  композитор, що походив із старовинного козацького роду Сулим-Стравінських – Ігор  Стравінський. Саме тут він познайомився з своєю майбутньою дружиною Катериною Носенко. Відомо, що в містечку Ігор Федорович написав ряд своїх найкращих музичних творів.

З міщанської родини походить  уродженець Устилуга Петро Бромирський – один з представників символізму в російському живописі. Досягнув також успіху як скульптор, шедевром вважається його пам’ятник В. І Сурикову у Москві. Помер на вершині свого творчого успіху від тифу наприкінці 1919 р. або на початку 1920 р.