Міська рада:

Адреса: вул. Свободи, 266
Телефон: 2-22-79
Факс: 2-30-02
Email: feds@ua.fm

Яремче

Область: Івано-Франківська
Місто: Яремче
Населення: 7543 осіб
Щільність населення: 1148 осіб/кв.км.
Поштовий індекс: 78500
Телефонний код: +380 3434
Координати: 48°27'19″ пн. ш. 24°33'27″ сх. д.
Висота над рівнем моря: 479 м.
Територія: 6.57 кв. км.
Річка, озеро (море): р. Прут, р. Чорногорчик, р. Чепелів, р. Малявський, р. Боярський
Рік заснування: 1787 р.
День міста: 30 липня
Колишня назва: Яремча > 2006: Яремче


Яремче

Яремче – один із гірськолижних курортів України, лежить на річці Прут. Свою назву місто отримало від імені першого поселенця – Яреми. До 2006 р. називалось Яремча. Міський статус  Яремчому надано в 1963 р. До складу міста увійшли два колишні села: Дора та Ямна. Назва першого, можливо, пішла від імені Дори Хайкині, яка тут мала корчму, слово «дора» також означає освячений хліб. Назва Ямна вказує на місце розташування села – між горами, в «ямі», тобто, в долині. Яремче має статус обласного підпорядкування, до міської ради також входять: с.м.т. Ворохта і села Вороненко, Микуличин, Поляниця, Татарів, Яблуниця.

Найдавнішу історії Яремчого можна прослідкувати за археологічними знахідками. На території колишнього села Дори знайдені сліди життя людини тут ще 40000 років тому. За даними відомого археолога Ярослава Пастернака в 1874 р. в тутешніх околицях було знайдено крем’яні знаряддя, які були виготовлені на Волині. Ці знахідки дуже важливі, адже підтверджують факт торгівельних зв’язків у ті давні часи між Прикарпаттям і Волинню.

Дора і Ямна  відомі з 1618 р., Яремче виникло набагато пізніше, перша згадка про село датується 1787 р. Довгий час це були звичайні гірські села. Життя простого люду було важким, тому росло  народне незадоволонення. Тутешні місця стали ареною опришківського руху. На Яремчанщині діяли загони Олекси Довбуша та Василя Баюрака.

Довгий час Яремче було частиною Дори, яка була значно більшим селом. Розвиток поселення почався з будівництвом залізниці Делятин-Яблуниця. В 1894 р. було споруджено колію до Вороненко. Під час будівництва цієї колії зреалізовано масштабний будівельний проект – арковий міст. Він зазнав  руйнувань під час обох світових воєн, останнє для нього виявилось фатальним. З  появою регулярного сполучення до Яремчого, тут починають оселятися багаті містяни із Станиславова, Львова та інших міст округи. Звичайно, що вони сюди приїздили лише на літо, дехто здавав вілли в оренду.

На початку ХХ ст. Яремче починаєте розвиватися як туристичний центр. В деякі роки за сезон тут бувало до 1500-2500 відпочиваючих. Щоб вишукана публіка не нудилась в Яремче з гастролями приїздили провідні театральні колективи, співаки та виконавці в інших жанрах.

Туристична галузь в Яремчому активно розвивалась і радянською владою. Було збудовано десятки санаторіїв. На сучасному етапі в Яремчому розвивається так званий «зелений» туризм, з'являються приватні садиби, в яких гостинні власники забезпечують комфортний відпочинок і сердечну гостинність. Неподалік від Яремчого розташований відомий не лише в Україні, але й в Європі гірськолижний відпочинковий комплекс Буковель.

На території Яремчанської міськради знаходиться один з найбільших природних парків – Карпатський. Тут представлений унікальний рослинний і тваринний світ українських Карпат. Парк проводить велику дослідницьку та наукову роботу.

Оскільки Яремче, Дора, Ямна колись були окремими селами, то в кожному були свої церкви. Деякі з них збереглися до цих пір. В Дорі існувала церква  св. Іоанна Милостивого, побудована ще в XVII ст. храм хрещатий у плані, має одну баню. На захід від церкви дерев’яна, квадратна в плані дзвіниця. Церква Іоанна Милостового також на присілку Ямна побудована в XVII-XVIII ст.

У Дорі знаходиться церква Чуда Св. Михайла. Побудовано її  в XVII ст., а розширено в 1844 р. Як і два попередні храми, церква – характерний зразок гуцульської школи народної архітектури.

В присілку Дора в 1922 р. народився один з найвідоміших опришків Василь Баюрак. В його родині було багато представників повстанчого руху. Спочатку Василь Баюрак перебував  в загоні Олекси Довбуша, а після його смерті взяв керування опришківським рухом в свої руки. Декілька років загони народних месників тримали в страху всю польську шляхту Прикарпаття. Василь Баюрак був підступно зраджений одним з господарів. 25 квітня 1754 р. на площі Ринок у Станиславові відбулася привселюдна страта повстанця. Її подробиці описав Францішек Карпінський.