Городской совет:

Адрес: пл. Ринок,1
Телефон: 2-14-46

Бережаны

Область: Тернопольская
Город: Бережаны
Население: 17130 чел.
Плотность населения: 2953 чел./кв.км.
Почтовый индекс: 47505
Телефонный код: +380 3548
Координаты: 49°26'42″ с. ш. 24°56'23″ в. д.
Высота над уровнем моря: 297 м.
Територия: 5.8 кв. км.
Река, озеро (море): р. Золотая Липа
Год основания: 1375 г.


Бережаны

Бережани – одне з найцікавіших міст Тернопілля, де збереглася давня оригінальна архітектура. Щодо назви населеного пункту, то швидше за все вона пов’язана із словом «бережани». Так називали людей, які селилися вздовж берегів річок. Оскільки Бережани розташовані на березі Золотої Липи, то така версія заслуговує на увагу. М. Янко пов’язує походження назви Бережан із словом «бережина». Так в часи раннього слов’янства називали береги річок, які використовували під сіножаті. Міські права Бережанам надано в 1530 р.

На місці теперішнього міста життя виникло ще в часи пізнього палеоліту. В 60-х рр. ХХ ст. радянськими археологами було розкопано три стоянки цього періоду. Всі вони розташовані неподалік берегів Золотої Лип. На одній із гір поблизу містечка виявлено майстерню з обробітку креміню. В давні часи цей легко піддатливий для обробітку камінь широко використовувався для виготовлення різноманітних знарядь праці. У виявленій майстерні уламки різців, ножів, тощо, а також побічних продуктів такого обробітку. Поблизу міста знайдено також вироби мідного і залізного віків.

Бережани в історичних документах фігурують з 1375 р. Поселення, однак, існувало ще до цієї дати. В 1375 р. тодішній дідич міста Владислав Опольський передав його Василю Тептуховичу (Тептюковичу) – галицькому бояринові.

Активний розвиток Бережан припав на XVI-XVIII ст., коли містом володіли магнати Сенявські. За цих часів місто отримало замкову твердиню та стало значним торгівельним і ремісничим центром на Опіллі. Бережанська фортеця зазнавала штурмів від козаків під час Національно-визвольної боротьби, українське міщанство приєдналося до козаків і разом з ними брало участь у військових діях. Декілька разів в часи Середньовіччя багато бережанців ставали жертвами епідемій.

З ремесел в середньовічних Бережанах особливого розвитку набуло шевство та обробка деревини. Що стосується торгівельного значення міста, то сюдою проліг торгівельний шлях з Європи до Присчорномор’я. Бережанські ярмарки і торги збирали купців не лише з України, але й з інших країн. Ще з XV ст. в Бережанах осіли вірменські купці, селилися вони компактно, вздовж однієї вулиці.

Окрему сторінку історичного літопису Бережан становить існування в місті гімназії. Її сюди було перенесено 1805 р. із Збараж, де вона декілька років перед тим вже існувала. В перші роки свого існування гімназія була в складних умовах, вона не мала окремого приміщення, а розташовувалася в міщанських будинках. Пізніше під потреби навчального закладу було віддано весь другий поверх ратуші. Бережанська гімназія дала науку багатьох відомим в майбутньому діячам Галичини і Волині, не лише українцям і полякам, але й представникам інших національностей.

Великих руйнувань Бережани зазнали під час обох світових воєн. В повоєнний, радянський час в місті було споруджено декілька великих підприємств. Одним з найвідоміших підприємств міста є склозавод, тут виготовляються унікальні вироби ручної роботи шляхом видування з послідуючим декоруванням.

В Бережанах збереглися численні архітектурні пам’ятки, деякі з них національного значення. Найперша перлина міста – замок Сенявських, який ще називають Східним Вавелем. Попри те, що фортечні мури перебувають не в найкращому стані, але він є привабливим туристичним об’єктом. Тут проводиться традиційний фестиваль. Примикає до замку замкова каплиця.

Бережанська ратуша розташована в самому «серці» міста. Її побудова датується 1811 р. На першому поверсі ратуші здавна були крамниці, а на другому аж до 1914 р. розташовувалася гімназія.

З інших споруд в Бережанах на увагу заслуговують численні храми, будівлі громадських установ та житлових будинків.

У змішаній польсько-українській родині народився в 1886 р. військовий діяч Едвард Ридз-Смігли. Як і його батько обрав саме військовий фах. Як і багато інших відомих поляків Бережан Едвард Ридз закінчив гімназію, надалі навчання продовжив в Ягеллонському Університеті м. Кракова. Сміливим і спритним солдатом себе проявив ще під час Першої світової війни.