Городской совет:

Адрес: пл. І.Франка, 4
Телефон: 3-72-40
Факс: 3-71-28

Судовая Вишня

Область: Львовская
Район: Мостисский
Город: Судовая Вишня
Население: 6655 чел.
Плотность населения: 2368 чел./кв.км.
Почтовый индекс: 81341
Телефонный код: +380 3234
Координаты: 49°47'26″ с. ш. 23°22'23″ в. д.
Высота над уровнем моря: 219 м.
Територия: 2.81 кв. км.
Река, озеро (море): р. Вишня, р. Ракув
Год основания: 1230 г.
Бывшее название: Вишня > 1545: Судовая Вишня


Судовая Вишня

Одне з найдавніших міст Львівщини – Судова Вишня. Первісно воно називалося Вишня чи то від назви однойменної річки, на якій воно лежить чи то від того, що поселення славилося вишнями. Після того, як в 1545 р. тут почали відбуватися щорічні виїзні суди, отримало назву Судова Вишня. Міські права має з 1368 р.

Життя на місці теперішнього міста існувало ще в глибоку давнину. Перше відоме поселення датується епохою бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.), з цього періоду виявлено уламки посуду та кам’яні знаряддя праці. Інше давнє поселення датується першою чвертю І тисячоліття до н. е. Тут проживали землероби та скотарі. Вони підтримували торгівельні контакти з Римською Імперією, про це свідчать знахідки монет.

В часи Русі попередник Вишні був добре укріпленим замком. Напевно, що основним його завданням була охорона стратегічного шляху між княжими Перемишлем та Звенигородом.

Замок проіснував до кінця ХІ або початку ХІІ ст. і був знищений під час якихось військових подій.

Нове місто було закладено трохи віддалік від зруйнованого, на березі Вишні та безіменного потоку. Є всі підстави припускати, що саме про це поселення є згадки у Галицько-Волинському літописі. Відоме ім’я тогочасного власника Вишні, ним був боярин Філип. Під час війни між Галицьким королівством і Польщею містечко в 1340 р. було зруйноване.

Нова сторінка в житті міста почалася з наданням йому Магдебурзького права. Король звільнив його цілком від сплати будь-яких мит і податків на 20 років, що дало можливість Вишні розбудуватися. Сприяли розвитку містечка прибулі купці і ремісники, які тут осіли, а також шляхетські суди.

Досить часто Судова Вишня, як і всі інші містечка Галичини, Волині та Поділля потерпали від татарських набігів. Двічі (в 1504 та 1553 рр.) місто звільняли від сплати податків через значні руйнування.

В середині ХVІ ст. в містечку вже існувало 11 ремісничих цехів. Українське населення Судової Вишні почало об’єднуватися в православні братства, щоб протистояти польському культурному і релігійному гніту.

За Австро-Угорської імперії місто розвивалося повільно. Єдиним досягненням цього періоду можна вважати відкриту в 1795 р. школу.

Наприкінці ХІХ ст. Судова Вишня була невеликим містечком, тут проживало менше 4000 жителів, нараховувалося 619 будинків. Серед населення переважали українці. Працювали переважно дрібні ремісничі підприємства, з більших виробництв були: цегельня, милярня, оліярня, млин, броварня, фабрики цикорію та керамічних виробів.

В радянський час Судова Вишня з 1939 по 1959 р. була районним центром. Більшість підприємств міста були лише розбудовані, відкрилася хіба що машинно-тракторна станція. Також тут було побудовано лікарню на 100 ліжок та ветеринарний технікум.

Найвідоміший уродженець Судової Вишні – Іван Вишенський. У вітчизняну культуру увійшов як видатний письменник-полеміст. Більшу частину свого життя прожив у Греції, де був православним монахом на Афоні. Іван Вишенський перший з українських письменників висвітлив у своїй творчості селянство. Відомо 16 його творів.

З Вишні походив український маляр Яцько, що працював по церквах Бойківщини. Відомі його ікони в храмах Дністрика Головецького та Домашина, йому ж приписують авторство портрета Феді Стефаникової.

В давній Судовій Вишні збереглося ряд цікавих пам’яток. В першу чергу це, звичайно, рештки боярського двору ХІІ-ХІІІ ст.

За радянських часів колишній родовий маєток Марсів, що датується XVIII-XIX ст. був пристосований під гуртожиток технікуму. Після пожежі перебуває в руїнах і потребує реставрації.

Серед ошатних сецесійних кам’яниць в центрі міста стоїть судововишнянська ратуша. Побудована в стилі еклектизму, на квадратній вежі споруда має на рівні четвертого поверху годинник. Завершує ратушну вежу сигнатурка з флюгером.

Свого часу в Судовій Вишні був осідок отців Реформаторів. У містечку збереглася будівля їхнього кляштору та мури, костел вмурований в житловий будинок

Існуючий парафіяльний костел в Судовій Вишні зведений в 1890 р. За радянських часів споруду використовували в якості складу, зараз храм діючий. В костелі зберігається вівтар перенесений з Тамановичів.