Городской совет:

Адрес: вул.Грушевського, 4
Телефон: 4-14-87

Мостиска

Область: Львовская
Район: Мостисский
Город: Мостиска
Население: 9044 чел.
Плотность населения: 1292 чел./кв.км.
Почтовый индекс: 81300
Телефонный код: +380 3234
Координаты: 49°47'44″ с. ш. 23°09'31″ в. д.
Высота над уровнем моря: 220 м.
Територия: 7 кв. км.
Река, озеро (море): р. Сечна
Год основания: 1244 г.
День города: 04 июня


Мостиска

Неподалік від українсько-польського кордону лежить містечко Мостиська. В джерелах також фігурує як Мостич та Мостища. Слово «Мостиська» чоловічого роду у множині, хоча дехто вважає, що жіночого, це є неправильним. Назва пов’язана з мостами, які були з чотирьох боків від міста. Міські права має з 1404 р.

Мостиськи належать до літописних міст. Перші згадки про них датуються 14 жовтня 1244 р., Галицько-Волинський літопис повідомляє про бій між військами Данила Галицького та Ростислава Михайловича поблизу цього поселення на річці Січній. В ті часи Мостиськи були боярським укріпленням.

Розвиток Мостиськ починається з наданням містечку Магдебурзького права. Кожного тижня тут дозволено торги, а один раз на рік великий ярмарок. Населений пункт розвивався як ремісничий та торгівельний центр, оскільки лежав на жвавому шляху з Європи на Русь. Вже в XVII ст. в Мостиськах були 16 ремісничих цехів, кожен з них мав свою ятку на Ринку, де продавав відповідний крам. У місті було побудовано ратушу, як неодмінний символ його міського статусу. Гальмували розвиток Мостиськ хіба що напади татар. Спустошливі напади ординців були в 1498 та 1524 рр.

За часів Речі Посполитої руське населення Мостиськ потерпало від різних утисків і величезних податків. Це спричинило до того, що мостичани активно включилися у Національно-визвольну боротьбу, підняту Богданом Хмельницьким.

Ніякого полегшення у житті містян не відбулося і за часів Австро-Угорської імперії. Містечко поступово зубожіло і занепадало. Переломний момент настав у другій половині ХІХ ст., коли у містечку розвинулось виробництво тонкого полотна із льону. Продукція цієї ткацької фабрики було дуже якісною і вона експортувалася закордон.

Жителі міста активно підтримали Українську Народну Республіку, на віче прибуло близько 12 000 осіб з Мостиськ та околиць. За Польщі місто було невеликим містечком та центром повіту.

В радянський час з 1939 р. Мостиськи – центр району спочатку Дрогобицької, а пізніше Львівської областей. В цей час головний акцент було зроблено на розвиток аграрного сектору.

В сучасних Мостиськах діють здебільшого дрібні підприємства. Найбільші і найпотужніші виробництва це: ТзОВ «Електрол» (залізобетонні вироби), ТзОВ «Наш стиль» (меблева фабрика) та ТзОВ «Дукат» (ковбасні і м’ясні вироби).

Так історично склалося, що у місті розвивались паралельно польська та українська культури. Серед видатних уродженців Мостиськ поляки та українці. В першу чергу це монах домініканського ордену, педагог та письменник Миколай з Мостиськ. Його інтелектуальний доробок можна поділити на морально-теологічні та містичні праці. Найвідоміший підручник формальної логіки цього вченого.

Давні Мостиські відомі своїми архітектурними пам’ятками. Насамперед це давні сакральні споруди. Один з найдавніших збережених храмів – костел Різдва Івана Хрестителя. Будівництво було розпочато ще на початку 1600-х, а в 1606 р. до нього вперше прийшли віряни. Споруда має риси ґотики. Храм був діючим навіть в роки радянського атеїзму, однак звідси в 1970-х рр. було вивезено автентичний головний вівтар.

У середмісті розташований другий давній римо-католицький храм – костел Святої Катерини Олександрійської. Деякі дослідники вважають, що храм існував ще з XV ст., а в 1603 р. його було розширено отцями домініканами. До перших років радянської влади храмом опікувалося редемптористи, коли вони виїздили до Польщі, тоді вивезли чудотворний образ та інші цінності. Все це було повернуто аж в 1991 р., коли римо-католицька церква вийшла із підпілля. Чудотворну ікону було короновано Іваном Павлом ІІ у 2001 р.

На мостиському передмісті Завада збереглася дерев’яна церква Вознесіння Господнього, побудована 1722 р. Це – тридільний храм з дуже високою навою.

Рудники Ляцькі – колишнє приміське село, а нині околиця Мостиськ. Тут у 20-30-х рр. ХІХ ст. Антоній Страхоцький побудував розкішний і просторий палац, надавши йому обриси оборонного замку. Споруда має готичне завершення з баштою на правому крилі та колони із стрільчастими арками. З інших споруд в маєтку зберігся шпихлір і домова каплиця.